У Бердичівській міській гуманітарній гімназії № 2 актори шкільної студії «Театральна тонація» показали виставу «Невпізнавана мужність». На прем’єрі глядачі дізналися історію життя Йоанни Жубр, яку називають польською Жанною д’Арк. Жінка-військовик, сержант армії герцогства Варшавського, учасниця наполеонівських воєн народилася в нашому місті.
За лаштунками – творче життя
Кожна вистава «Театральної тонації» – це обговорення та репетиції і події, які розвиваються не лише на сцені. За лаштунками теж вирує життя. Кажуть, театр починається з вішака. У костюмерній на ньому, звичайно, актори розміщують свій сценічний одяг…
Майже сорок гімназистів стали учасниками вистави. Багатьох не впізнати у вбранні, яке відображає характер персонажу та сутність образу. Деякі юні актори пробують себе у шкільній театральній студії, а хтось уже має певний досвід.
Учитель мистецтва, художній керівник «Театральної тонації» Мілада Мартинюк, – автор ідеї, сценарист, режисер, костюмер і декоратор, хореограф-постановник та art director взялася за реалізацію цікавого мистецького проєкту. «Не перестаю дивуватися безмежній фантазії Мілади Вікторівни, її незвичайному підходу до втілення задуму. Вона вибудовує своє творче бачення, придумує ті деталі, які створюють колорит театрального дійства. Вміє знайти талант у кожній дитині…» – говорить заступник директора БМГГ № 2 з навчально-виховної роботи Валентина Артемчук.
Марія Магденко у реальному житті – спокійна та врівноважена, а на сцені гратиме рішучу і відважну войовницю. Як це вдається 9-класниці? «Йоанна неординарна особистість. Цікаво було дізнаватися про її життя, потрібно було зрозуміти, що рухало її вчинками. – поділилася 14-річна дівчина. – Імпонують її відвертість та щирість, сміливість і винахідливість».
Веніамін Харитончук постане в ролі чоловіка Йоанни. «Не відчував особливих труднощів, коли готувався до прем’єри. – розповів однокласник Марії. – Мацей Жубр – відважна і мужня людина». Нікіті Рогальському не звикати грати ролі військових: «У виставі мене побачать у двох образах – генерала Юзефа Понятовського і батька Йоанни. Без перебільшення, мої артистичні здібності дозволили зіграти зовсім різних героїв – полум’яного патріота і суворого військового діяча та люблячого батька, який вірив, що його дочка залишить свій слід в історії…»
Спілкуючись із гімназистами, розумієш, наскільки поталанило тим, хто став актором студії «Театральна тонація», де створено простір для творчості та втілення ідей, де кожний почувається частинкою великого мистецтва – Театру.
Вистава «Невпізнавана мужність»: прем’єра про життя і війну, кохання та мужність
Тиша. Погляди прикуті до сценічного майданчика. Розпочалася вистава про мужність, самовідданість і патріотизм. Ці риси притаманні українським захисникам та захисницям, котрі боронять свободу і незалежність нашої держави. Розпочалася вистава про польську військовослужбовицю, в серці якої жила велика любов до Батьківщини.
Історія закарбувала імена мужніх воїтельок різних часів, серед них – китайська принцеса Пін’ян – перша жінка, яка отримала титул маршала, Жанна д’Арк – національна героїня Франції, Матильда Тосканська – знаменита італійська воївниця, японка Томое Ґодзен – жінка-самурай, надзвичайно сильна лучниця, Олена Степанів – перша у світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, хорунжа Українських Січових Стрільців, Мішелл Джанін Говард – адмірал Військово-морських сил США, Орна Барбивай – перша жінка в історії Держави Ізраїль, яка була представлена до звання генерал-майора, та інші яскраві постаті світу.
Станом на вересень 2024 року у Збройних силах України служать 68 тисяч жінок, із них близько 5000 перебувають у зоні бойових дій…
Йоанна Жубр – польська військовослужбовиця армії герцогства Варшавського, учасниця наполеонівських воєн, перша жінка, нагороджена хрестом Віртуті Мілітарі, та перша жінка-сержант польської армії. «Для неї сміливість – запорука успіху, а успіх – допитливість, впевненість і дії. – вела розмову з глядачами Мілада Мартинюк. – Йоанна Жубр народилася в Бердичеві у 1772 році (за іншими даними – у 1782 р.). Ми гортаємо сторінки її життя…»
У виставі переплітаються історичні факти і вигадка, діалоги та монологи, пісні і хореографія, музика та відеофрагменти, оживають емоції, розгортаються неймовірні події. Перед очима – різні сцени: хвилювання щасливого батька, котрий отримав звістку про народження дочки – дарованої Богом Йоанни, розмови вже дорослої красуні з чоловічими замашками з її подругами, знайомство головної героїні з майбутнім чоловіком, спалах іскри кохання. Мацей одразу розуміє: це дівчина «з гарячим серцем і твердим характером».
Глядачі занурюються в атмосферу балу, заворожені парами, які вальсують, та вражені елегантністю юнаків у танцювальному етюді з тростинками. Публіка не стримує почуттів, аплодуючи акторам!
На сцені розгортаються наступні події: Йоанна вступає до армії, переодягнувшись у чоловічий одяг та приховавши свою стать від товаришів по службі і командування. Жінка, яка вона героїчно воює та здійснює подвиги, допомагає бездомним дітям. Повороти сюжету не відпускають увагу публіки…
Йоанна Жубр брала участь у галицькому поході проти Австрії та наполеонівських війнах. У 1812 році отримала нагороду за заслуги під час битви під Биховою на Дністрі – орден Virtuti Militari. Вона була однією з перших жінок у світі, яку відзначили медаллю за героїзм у бою, і першою полькою, удостоєною найвищої військової нагороди. Загалом взяла участь у 17 битвах. Після війни разом із чоловіком повернулася до Польщі, де вони оселились у Велюні. Померла у 1852 році під час епідемії холери.
Останні хвилини вистави. Звучить фраза:«Kobieta, która kochała Boga i życie…» – «Жінка, яка любила Бога і життя…» Глядачі перебували під впливом емоцій. Актори не просто грали свої ролі – вони жили на сцені. Респект – юним театралам та керівнику шкільної студії! Наприкінці спектаклю хотілося одного – продовження…
Учасникам та керівнику «Театральної тонації»дякувала за чудову виставу директор Бердичівської міської гуманітарної гімназії № 2 Ірина Толочко: «Пишаюся, що ви творите, даруєте своє натхнення і вивчаєте історію, розвиваючись та збагачуючись. В чому актуальність обраної теми? В усі часи жінки стояли на сторожі миру. Українські жінки – відважні захисниці, які нарівні з чоловіками боронять рідну землю, наближаючи Перемогу».
Вистава закінчилась.І залишила світлий слід у серці та спогадах. До побачення, «Театральна тонаціє», до наступної зустрічі…
