Мова йде про дослідження прісноводних двостулкових молюсків родин Unionidae та Sphaeriidae, які виконують важливу роль природних біофільтраторів у водоймах України. Вони очищають воду, формуючи її якість та створюючи умови для існування інших мешканців. Деградація водойм через зарегулювання стоку, перетворення великих річок на систему водосховищ, а малих на систему ставків, викидання недостатньо очищених стічних вод, наслідки військових подій тощо унеможливлюють існування водних мешканців. Такі водойми стають не придатними не лише для життя інших представників, а для отримання людиною послуг, таких як використання води для водогінної мережі, відпочинку на їх берегах, виловлювання риби, навіть напування сільськогосподарських тварин.
Молюски в Червоній книзі
У 2021 році із шести видів перлівницевих родини Unionidae в Україні три види включено до Червоної книги, однак чітких заходів їх охорони та відновлення не розроблено. Що стосується видів молюсків родини Sphaeriidae, то вони, напевне, являються однією з найменш вивчених груп не лише в Україні, а й загалом у Європі. Причиною цього є їх дрібні розміри та відсутність чіткого розуміння щодо кількості видів, при цьому їх внесок у фільтрацію та очищення природних вод є значним.
Адже, навіть у нашій місцевості раніше в річках було безліч різного розміру черепашок. Навіть на міському пляжі в Бердичева раз по раз можна було наступити на досить гострі живі молюски чи їх відмерлі пусті стулки. Ними кидались діти, їх збирали на корм тваринам дорослі, їх просто не помічали, як не помічаємо траву чи повітря, поки вони не зникли…
Приблизно десь так дійшла до необхідності вивчення цього виду фауни і Лілія Билина, яка завітала днями до редакції нашої газети. Вона розповіла, що колись, в дитинстві, в селі Уланів (Вінницька область) проживала біля річки Снивода, і дуже полюбляла гратись саме з цими мушлями. Тоді здавалось, що в якійсь із них точно можна знайти коштовну перлину.
Дівчинка виросла, поступила на природничий факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка, але ніколи не забувала про свої дитячі мрії. Та тут вона зрозуміла, що молюски – це не дитячі забавки, а провісники екологічної катастрофи, і саме їх вивчення, а в майбутньому, може, й розведення, здатне стати справою всього життя. І хоча їй не вдалось зробити це дослідження основою магістерської роботи, але, поступивши на аспірантуру, вона по-справжньому зайнялась цією темою.
Під керівництвом професорки університету Лариси Миколаївни Шевчук (а зараз професора кафедри наук про Землю Житомирської політехніки) вони за останні роки не тільки вивчали молюсків в Україні, але й брали участь в серії міжнародних досліджень.
Міжнародні проєкти Лілії Билини та Лариси Шевчук:
01-10 серпня 2022 року та 27.02.-12.03-2023 року працювали над грантовими дослідженнями по уточненню видової ідентифікації найдрібніших прісноводних двостулкових молюсків та вивченню процесів розмноження виду Sphaerium rivicola. Робота проходила під керівництвом професорів Тадеуша Зайонца та Катаржини Зайонц (Tadeusz Zajac, Katarzyna Zajac) у місті Краків в Інституті охорони навколишнього середовища Польської Академії Наук (використання сучасної надточної мікроскопічної техніки.). Також, під час перебування в Кракові було отримано ряд консультацій фахівців-малакологів Ягеллонського університету та наукового центру Solaris.
У період з 5 по 9 грудня 2022 року було запрошено професора Ларису Шевчук (вона була єдиним представником з України), яка працювала у складі команди європейських науковців. Запрошення фахівця з цієї групи організмів з України відбулося вперше в історії створення IUCN Red List. Наукова зустріч проходила в Італії, а саме в місті Вербанія, в Інституті досліджень води. За результатами роботи групи з?явилась оновлена інформація про всі види двостулкових молюсків, які Лариса Шевчук та Лілія Билина вивчали дуже довготривалий період в Україні.
20-22 червня 2023 року Лілія та її науковий керівник стають учасниками тренінгової школи з розмноження двостулкових молюсків у неволі, що відбулась у Люксембурзі (місто Клерво).
Під час тренінгу прослухали лекції про історію розвитку та особливості технологій розмноження двостулкових молюсків. Працювали з колегами з Фінляндії, Польщі, Північної Македонії, Боснії та інших країн Європи навчались технологіям розмноження та догляду за маленькими молюсками. Вразило також і те, що кожен молюск, що живе у річці на фермі і був тут народжений, має власний номер, і його історія розвитку ретельно вивчається.
У період 11-14 вересня 2023р. науковиці працювали у Національному центрі синхротронного випромінення «Solaris», який створений при Ягеллонському університеті у місті Кракові.
З 5 по 7 лютого 2024 року наших науковців було запрошено на міжнародну конференцію «The great CONFREMUS action meeting», що відбувалась у місті Мертола, Португалія.
Конференція об’єднала представників 27 країн Європи. Запрошення до роботи у цій конференції є надзвичайно важливою подією, оскільки це означає, що нашу країну включено у програму заходів зі збереження видового багатства двостулкових молюсків.
Просто про головне:
Якщо розповісти простими словами про суть цих досліджень та їх практичну користь, то цілком може виявитись, що в майбутньому ступінь чистоти води будуть визначати не колонками з десятком цифрових даних щодо кількості елементів в зразку рідини, а просто словами: в ній вижило три з п’яти молюсків, чи не вижив ніхто. Або ж в якості екстрених заходів по очистці якоїсь водойми будуть рекомендувати заселити туди 100 чи 300, чи 500 кілограмів молюсків.
І це навіть не фантастика, адже ферма в Люксембурзі, де була Лілія Билина на стажуванні вже готує промислові партії молюсків для країн Євросоюзу. А перейняти такий досвід Україні, або ж додати до нього власні дослідження та розробки, ой як потрібно. І цілком можливо, що кошти наших партнерів, які вони вже зараз планують використовувати на відновлення України після війни, будуть надані і на будівництво такої ферми.
Чи є наука в Бердичеві?
Але, щоб таке сталось, європейські грантери повинні розуміти, що і у нас на місцях докладають зусиль до збереження біорізноманіття. Так, зараз найкращий час довести, що в Бердичеві колись недарма перейменували відділ освіти в управління освіти та науки. Поки що наукою там і не пахло, але зараз, коли викладачка біології гімназії №11 і Бердичівського медичного фахового коледжу вийшла на міжнародний рівень досліджень, саме час заснувати як мінімум стипендію для наукової діяльності, адже вона теж потребує грошей і на дослідження, і на переїзди, і на участь в міжнародних заходах.
Добре, що зараз Лілії у всіх починаннях допомагає її чоловік, син та батьки. Саме вони разом лазять по берегах річок і боліт, добувають дослідні зразки (до речі, в околицях Бердичева вони все ж знайшли невеликі поселення двостулкових молюсків), поки Лілія обміряє їх та вивчає. До речі, за кордоном в подібних дослідженнях молюски навіть отримують спеціальні кодові номери, за якими потім вивчаються їх міграції і розповсюдження.
Якщо звичними нам великими двостулковими молюсками в Європі займається багато науковців, то маленькими молюсками, які навіть називаються «горошини» і мають розмір від двох до 20 міліметрів, досліджує лише наша Лілія Билина та ще один французький науковець.
І дуже прикро буде, коли в якомусь майбутньому, на врученні Нобелівської премії доведеться почути, що в Бердичеві зовсім не вірили в потребу допомагати науковим дослідженням…