Україна – унікальна країна щодо розвитку культури IT-стартапів. Тривалий період, у радянські часи, приватне підприємництво країни було зовсім під забороною, у 90-ті займатися технологіями було важко. Незважаючи на це, Україна знайшла в собі сили та творчий потенціал, щоб переламати ситуацію та почати пробиватися до списку країн з розвинутими високими технологіями. Сьогодні швидкість зростання цього сектора в країні вп’ятеро вища, ніж у решті світу. Як утримати такий темп і навіть прискорити його, у колонці на НВ розповів засновник технологічної компанії Roosh Сергій Токарєв.
Щоб зрозуміти, чого не вистачає українській технологічній індустрії, треба звернутись до її історії. Активний розвиток сектора в країні почався в 2000-х. Поява безлічі талановитих програмістів спровокувала зростання аутсорсингових компаній, які виконували замовлення для ЄС та Америки. Так про високий професіоналізм та якість роботи вітчизняних програмістів дізнався весь світ.
Аусторсинговий етап тривав тривалий час, проте, щоб розвиватися, країні необхідно змінити тактику. З постачальників «мізків» на Захід вирости в державу, здатну створювати власні продукти та бізнеси. Одними з перших та найгучніших стали творці всесвітньо відомого стартапу Grammarly. Сьогодні його капіталізація оцінюється у $13 мільярдів. Проте з 2009 року, крім них, з України більше ніхто не зумів досягти таких висот. Сергій Токарєв пояснив чому.
Екосистема
Однією з перешкод для розвитку України як високотехнологічної держави підприємець вважає слабку розвиненість інвестиційної культури. Ще на початку 2010-х слово “стартап” звучало абсолютно дико для українських інвесторів. Наші програмісти генерували колосальну кількість перспективних ідей, проте вони вмирали, не отримавши фінансової підтримки. Виною цьому – відсутність спілкування між креативними технарями та інвесторами, нерозвиненість інституту пітчингу та катастрофічна нестача місць, де можна було б просувати свої творчі ідеї.
В останні роки ситуація стала покращуватись. В Україні запрацювали венчурні фонди, інвестори розпочали полювання за перспективними стартапами всередині країни. Це надихнуло більше розробників пробувати свої таланти та створювати стартапи. Проте, вважає підприємець, інфраструктуру можна розвинути ще більше.
Американська модель освіти
Щоб ком’юніті наших програмістів розвивалося швидше і могло конкурувати із західними колегами, йому потрібна актуальна всебічна освіта. Класичні ВУЗи сьогодні, з багатьох причин, що не залежать від них, не можуть цього надати.
Сучасна освіта має відповідати декільком критеріям. Найкраще у цьому плані – американська модель, вважає Сергій Токарєв. По-перше, потрібно створювати творчу атмосферу, де студенти зможуть розкрити свої таланти. По-друге, наголошувати на практику. По-третє, поєднувати навчання технічним дисциплінам з викладанням основ бізнесу. Це все допоможе навчальним закладам випускати не просто володарів дипломів, а життєздатні стартапи.
Першим в Україні таким ВНЗ стане SET University. Це спільна ініціатива Сергія Токарєва із Київською школою економіки. SET University – це технологічний вуз, націлений на підготовку всебічно розвинених фахівців – технарів із впевненими навичками підприємців. Акцент робитимуть на практиці – роботі із реальними IT-кейсами. А венчурна студія при університеті відповідатиме за те, щоб жоден із перспективних проектів не залишився без належного фінансування.
Таким чином, буде закладено фундамент для розвитку всього IT-сектору та народження нових українських «єдинорогів».