Адже майже два роки її учні навчаються якщо не дистанційно, як в минулому році, то «в приймах», в будівлі п’ятої школи.
А все через те, що у восьмій школі ніколи не було підвального приміщення, яке можна було б використати під укриття. В радіусі 500 метрів таких підвалів теж не знайшлось, тож будівля школи вже майже відвикла від дитячих голосів.
Після того, як батьки дітей поставили чи не ультиматум міському голові, а управління освіти впритул зайнялось пошуками виходу з ситуації, було прийнято рішення будувати сховище з нуля. Кошти на це будівництво порівну (по 4 мільйони) виділили з міського та обласного бюджетів, і робота закипіла.
За попереднім планом укриття мало б бути збудовано до нового року. Сьогодні 15 грудня, тож хотілось дізнатись, чи будуть виконані такі плани.
Директор школи Лідія Савченко люб’язно показала будівельний майданчик та розповіла про зусилля, які докладають будівельники. Тут, як і на усіх інших будівництвах за бюджетні кошти, підрядником числиться житомирська фірма, хоча більшість працівників – бердичів’яни. Вони розуміють, яка місія їм припала, тому працюють не покладаючи рук і в будні і в вихідні.
В середині будівлі зараз ідуть опоряджувальні роботи, а зовні – роботи з облаштування септиків для каналізації. Оглянувши їх я сказав, що тут роботи ще не менше, ніж на місяць, і виходить, що діти не зможуть з нового року повернутись.
Але Лідія Василівна відразу переконала мене в протилежному. Адже, зимні канікули за планом триватимуть до 14 січня, і саме ці два тижня дадуть змогу завершити всі роботи. У крайньому випадку, можливо, прийдеться позичити ще тиждень з лютневих канікул, але однозначно, майбутній семестр діти вчитимуться в рідних стінах.
Мабуть тоді доведеться згортати волонтерський пункт по плетінню маскувальних сіток, який сьогодні розгорнутий в коридорі школи, а можливо, знайдуть місце і для нього. Також в коридорі зараз складують меблі та обладнання для майбутнього укриття, яке до того ж буде використовуватись у якості спортивного залу.
За проектом це укриття має бути засипано шаром ґрунту і тоді вже точно ніхто не дізнається чи стільки бетону там вклали, як розраховано проектом, а на ґрунті педагоги школи вже планують висадити клумбу.
Хоча по-нормальному, гріх було б не використати такий величезний фундамент, і думаю, що в майбутньому на ньому все ж вибудують ще кілька приміщень для школи або хоча б ще один спортзал.
