Сьогодні в Бердичівському суді розглядався позов про захист честі та гідності звільненої ще шість років тому викладачки музичного відділення Бердичівського педколеджу Валентини Султанбагомаєвої.
Позов про незаконне звільнення вона вже програла, а ось позов про стягнення моральної шкоди за порушену честь та гідність і цькування колишніми колегами до цього часу слухається у Бердичівському суді.
Так довго слухання триває через те, що ухвалене рішенням суду проведення семантико-текстуальної експертизи тривало з 2021 року, хоча мало тривати 90 днів. Незважаючи на те, що позивачка оплатила цю експертизу, її проведення прискорилось лише після скарги до міністерства юстиції.
Суть питання, поставленого до експертів полягало в тому, щоб ті визначились, чим були слова викладача фізкультури коледжу до позивачки: оціночними судженнями чи фактичними твердженнями. Вони були сказані на профспілкових зборах у педколеджі, після яких викладачку і було звільнено.
Сьогодні до зали суду прийшли колишні учениці щоб підтримати свою викладачку, а в якості свідків були викликані нинішні педагоги коледжу. Адже саме на тому, що вони цькували позивачку, писали відповідні звернення та ініціювали такі листи від студентів, наголошується у позовній заяві.
Валентина Султанбагомаєва ретельно підготувалась до сьогоднішнього засідання і попросила для доповіді більше годи часу. Суддя зауважила, що це забагато, тоді адвокатеса позивачки віддала їй свій час. Але після виголошення десь половини друкованих аркушів у залі суду несподівано (а може й сподівано у наших реаліях) зникла електрика.
Оскільки засідання у подібних справах має записуватись технічними засобами, то у зв’язку з неможливістю цього суддя була вимушена оголосити про перенесення слухань та призначила наступні їх дати вже на початку наступного року.
Викладачі педколеджу, розходячись після перерваного засідання, сказали кілька слів журналісту про те, що їм вже набридла ця багаторічна судова епопея, і на жаль, вона ще раз доводить, що претензії колективу були обґрунтовані.
Розібратись у цьому хитросплетінні взаємних звинувачень, судді, думаю, буде непросто, і яким буде її вердикт, можливо, дізнаємось в кінці січні.
Шкода тільки, що педагогу з багаторічним стажем, матері важко пораненого ще в 2015 році захисника України, доводиться роками збирати документи, писати скарги, звертатись на гарячі лінії міністерств і відомств, щоб довести своє право на гідне ставлення. Витрачене на це здоров’я навряд чи компенсує будь-яке матеріальне відшкодування.
