У квітні 1710 року в місті Бендери славетного політичного діяча пана Пилипа Орлика було обрано гетьманом України у вигнанні. Саме його упорядник «Договорів і постанов» вважається першою конституцією світу. І вже у цьому документі зазначалась необхідність відокремлення України від московії. Ця «Бендерська конституція» створила перший на теренах Європи зразок незалежної держави з основами демократії, принципами правосуддя та вільним народом.
Бердичів — особливе місто з довгою історією та багатогранною культурою. Кожен другий містянин тут вважає себе або «приполяченим», або гадає, що має єврейське коріння. Чи те й інше разом. Підстави для таких думок дійсно є. Тривалий час Бердичів вважався містом чотирьох культур, у попередні століття тут проходили головні торговельні шляхи, а також місто входило у сумнозвісну смугу осілості євреїв.
Скільки сказано було про український правопис 2019 року, та от компліментарного небагато. Люди, що навчалися в радянській школі або за її програмою навіть вже й після розпаду срср, абсолютно не зрозуміли, з якого неба на нас впали всі це «етери», «міти» та «проєкти», які по сьогоднішній день MS Word продовжує підкреслювати червоною хвилястою лінією.
Скільки років вам було, коли ви дізналися, що «поземний» — це «горизонтальний»? Що «маятник» має цілком українську назву «вагало», а «часовий пояс» — «крило годинне»? І навіть «північне сяйво» звалося «загравою північною». Усі ці слова, як і багато-багато інших українських було репресовано в намаганнях знищити нашу мову, асимілювати її з «язиком» настільки, щоб cтерти українську ідентичність назавжди.
Чи знає хтось, крім дипломованих філологів, що крім звичного слова «горизонт», українська має велику кількість своїх синонімів для позначення цього слова? І, якщо хтось-таки назве «небосхил», «обрій» та «видноколо», то мало хто дійсно згадає про «крайнебо», «овид», «виднокрай». Бо щоб це згадати, треба про це хоча б почути.
Репресована Ґ
У 30-ті роки ХХ століття радянські окупанти ухвалюють свій правопис української мови, з якого викинуто літеру Ґ як «націоналістичний шкідливий елемент». І скасовують скрипниківку — правопис української мови, ухвалений 1928 року Президією правописної комісії. Укладачів-мовознавців тієї редакції правопису в результаті було репресовано та знищено. А правопис 1933 року розпочав курс на штучне зближення української та російської мовних традицій. Заразом викинуто велику кількість слів, які замінили на вельми зросійщені відповідники. Городина, наприклад, стала овочами, садовина — фруктами. Окрім побутової мови серйозних змін зазнала й наукова сфера. Вже ніхто й не згадає, що сегмент звався відтинком, перпендикуляр — простопадом, гіпотеза — засновком, а бісектриса — середкутнею; правильний дріб був дробом істим, а центрифуга звалася відосередницею.
Старий Бердичів
А майже сто років потому нащадки тодішніх живодерів голосно запитують нас на всі лади, де наша велика література та хто наш «толстоєвській». Дійсно, чого б це…
Важко однозначно відповісти на це питання, адже десятки років наруги над мовою даремно не пройшли. Переважна кількість дитячих книжок та дорослої літератури на теренах вже незалежної держави продовжували друкуватися та продаватися «на общєпонятном». Саме вони мали більший попит серед покупців. Та й шкільний підручник «Родная речь» чомусь теж був таким.
Ви теж, коли треба написати щось з літерою Ґ, користуєтесь лайфхаками, чи у вас нова клавіатура з нормальною українізованою розкладкою? Бо є декілька варіантів надрукувати велику Ґ і маленьку ґ.
- Варіант перший: пишете у ворді слово «грунт», ворд підкреслює його і пропонує у контекстному меню варіант «ґрунт». Обираєте його і стираєте зайві літери, залишаючи тільки ґ.
- Варіант другий: гуглите «як надрукувати літеру г», гугл розуміє, що ви шукаєте саме «ґ» і видає вам відповіді. Можна просто скопіювати цю літеру з відповіді та вставити в свій текстовий документ.
- Варіант третій: дійсно погуглити, як надрукувати ґ, запам’ятати відповідь і робити так надалі. Для великої і малої Ґ ґ алгоритм трохи різний. Велика Ґ добувається комбінацією клавіш “alt” та “shift” (ті, що праворуч на клавіатурі), натиснутих водночас, плюс клавіша «г». Маленька ґ вимагає тільки двох клавіш — правий “alt” і «г».
Після 2022
Після повномасштабного вторгнення мешканці міста, як і взагалі країни, стали масово переходити на українську — у соцмережах, на роботі, в побуті. І тут виявився цікавий факт. Для деяких з них українська мова як англійська: все розумію, та сказати не можу. Абсолютно дивна ситуація, проте показова. Один стендап-комік розповів, що заняття з української мови у нього в харківській школі викладали російською. Чесно, до цього монологу вся глибина мовного питання не видавалася аж такою… неосяжною? абсурдною? неможливою?
Здавалося абсолютно очевидним, що усі українці навчаються у загальноосвітніх школах за єдиною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України. І навіть якщо вони не послуговуються українською у повсякденні, у них просто немає варіанту її не знати. Бо іспит же з мови та літератури є обов’язковим! Принаймні був. Ще не так давно треба було скласти випускні іспити у школі, потім — вступні у ВНЗ, аби кудись поступити. Як так могло статися, щоб багатомільйонний пласт наших земляків дійсно не знав української за таких умов? Здається, це запитання без відповіді.
Що сьогодні?
А сьогодні Бердичів намагається жити своїм тиловим життям. Люди, що мали перейти на українську, вже перейшли. Є й такі, у кого цей процес трохи розтягнувся у часі, та вони не полишають спроб. На вулицях міста частіше чути українську мову, російської стає все менше. То тут, то там чути англійську та німецьку — певно, закордонні волонтери продовжують приїздити до нас та привозити гуманітарну допомогу.
Чи зітреться мова окупанта з нашої пам’яті раз і назавжди? Сумнівно. Чи зможемо ми докласти усіх зусиль, аби майбутні покоління українців її не знали? Однозначно.
