Є люди-свята, які створюють доброзичливу атмосферу і дарують гарний настрій, з якими легко та просто, затишно і тепло. Їх погляд – підтримка, а посмішка – промінчик сонця. Саме така людина – керівник громадської організації «Навчально-реабілітаційний центр для неповносправних дітей «Насіння Надії», депутат Бердичівської міської ради Анастасія Вігінська (політична партія «Пропозиція»). Звичайна і водночас незвичайна жінка прагне об’єднати всі служби, заклади та організації міста, що опікуються проблемами дітей з інвалідністю.
У Бердичеві її називають дівчиною з неймовірним серцем, надзвичайно красивою та мужньою, янголом на землі, який займається питанням дітей з особливими потребами та сімей, де вони виховуються. Сила віри і відданість своїй справі допомагають Анастасії Вігінській переборювати непрості випробування та рухатися вперед…
Життєві шляхи до мрії привели у Бердичів
І була у дівчинки з Олександрії, що на Кіровоградщині, велика Мрія. Зі шкільної лави вона хотіла стати художником. І ось, нарешті, Анастасія – студентка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Коли обирала майбутню професію, не зовсім уявляла її суть. Згодом прийшло розуміння, що дизайн – це образ мислення, спосіб подачі своїх ідей. Життєві шляхи привели молодого фахівця до Бердичева, з яким пов’язано вже 17 років. Тетяна Гуральська познайомилася з Анастасією, коли та лише приїхала до нашого міста: «Ми обидві родом з одного краю. Вже тоді, будучи юною, вона трепетно ставилася до дітей. Не рахуючись зі своїм вільним часом, допомагала іншим. З роками ставала все впевненіше. В Анастасії гармонійно поєднуються цілеспрямованість, рішучість, жіночність, краса, витримка і сила. Долаючи власні труднощі, йде назустріч тим, хто потребує підтримки».
Протягом дев’яти років Анастасія Вігінська проводила заняття клубу для дівчат «Ти Принцеса» у КНЗ «Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат». Випускниці навчального закладу не забувають свою добру фею і досі листуються з нею. Три роки бердичівлянка очолює міський жіночий клуб «Призначена бути щасливою». Його учасниці – мами дітей з особливими потребами. Їх проблеми та інтереси Анастасія Вігінська розуміє, як ніхто інший. Разом із чоловіком Павлом виховує двох красунь – підлітка Васілісу та восьмирічну Ніколь. Молодша дочка – дівчинка з рідкісною генетичною хворобою.
«Я мама ЗДОРОВОЇ дитини, – впевнено говорить Анастасія Леонідівна. – Вдячна Богу, що вона зі мною. Радість – бачити її, бути поруч, тішитися її успіхами. Я щаслива, що в мене є родина, друзі та улюблена с права». Жінка вірить у свою дитину і сподівається на краще. Спочатку разом із донечкою приходила на заняття до групи денного догляду у навчально-реабілітаційному центрі для неповносправних дітей «Насіння Надії», працювала волонтером. І вже два роки поспіль Анастасія Вігінська є його керівником. Однойменна громадська організації, що була створена в 2009-му, покликана захищати інтереси сімей, які виховують дітей з особливими потребами, і пріоритетні напрями роботи – соціальна допомога таким родинам, розвиток здібностей та соціальних навичок дітей для більш повної інтеграції в життя суспільства за допомогою навчання, фізичної, психолого-соціальної реабілітації і просвітницької роботи в батьківському середовищі.
Ми спілкувалися з Анастасією Вігінською, а в цей час їй телефонували матері дітей із проханнями про допомогу у вирішенні різних питань. Можна без перебільшення сказати, що бердичівлянку в місті знають багато людей. Її нерідко можна зустріти на благодійних акціях та виставках дитячої творчості, побачити на майстер-класах з малювання на міському пляжі, з аквагриму і з консервації «літніх спогадів та вражень» і під час втілення інших цікавих ініціатив. Вона підтримує в дітях з особливими потребами бажання творити незалежно від обставин та ситуацій. У Центрі «Насіння Надії» діє майстерня «Ти творець», де вихованці вчаться малювати і дивують своїми відкриттями та винаходами. Діти беруть участь у різних виставках і конкурсах та завойовують нагороди… Напередодні нового року громадська організація «Art-centr «ANTRE» проводила Міжнародний Багатожанровий Інтернет фестиваль-конкурс «Samocvity – Країна безмежних можливостей» у новому форматі. Команда «Самоцвітів» ініціювала online-конкурс інтерпретацій за мотивами відомих художників – «Діалог зі старими Майстрами». Моро Енріке Альберто Гонсалес, вихованець Анастасії Вагінської, став його учасником. Роботи хлопця потрапили до каталогу кращих із кращих. «Коли я малюю картини, відчуваю себе вільним, ніби легенький вітерець мене обіймає, пахне свіжістю, сонечко мене зігріває зсередини, і стає світло на душі», – ділиться своїми думками 11-річний художник. Ми роздивлялися картини самої викладачки майстерні і розуміли, звідки в її юних друзів такий потяг до прекрасного та бачення оточуючого світу…
– Анастасіє Леонідівно, Ваше улюблене заняття?
– Створювати ілюстрації до дитячих книжок. Візуально інтерпретую сюжети, нерідко народжуються образи, які підказує уява. Люблю, коли діти щасливі, коли малюють так, що аж фарба на обличчях. Значить, творчість захопила їх…І що може бути краще за дитячі усмішки?
– Ваші улюблені квіти, птахи і тварини?
– Я народилася 2-го травня і, мабуть, тому мені подобаються конвалії. Вдома доглядаю за орхідеями. Люблю лебедів – ніжних та граціозних… Люблю всіх тварин, а особливо – нашого домашнього улюбленця, карликового кролика Рижульку. У Центрі «Насіння надії» у живому куточку мешкають морська свинка Пуся та чилійські білки дегу.
– Улюблена музика?
– Духовна. Вона близька мені і зворушує серце, дає відчуття любові, надії та миру… Вона налаштовує на роздуми, окрилює і вселяє сили…
– Хто вони – Ваші безпосередні помічники?
– Це команда, яка складається з волонтерів та мам особливих дітей, котрі йдуть цим шляхом поряд. Це Світлана Мазурець, Наталія Соболєва, Антоніна Грибанова, Оксана Тищенко, Зоряна Нечипоренко та інші неймовірні жінки. Вдячна їм безмежно. Вони – справжні герої, вони – найкращі!
Це люди-оркестри, які протягом останніх років допомагають підопічним Центру на засадах волонтерства. Вони і соціальні працівники, і психологи, і реабілітологи, і художники, і музичні керівники, і няні, і прибиральниці…
Бажання привернути увагу до інклюзії та потреб дорослих і дітей з інвалідністю в Бердичеві, їх інтеграції в соціальне життя міста, створення належної інфраструктури для повноцінного та безперешкодного життєвого середовища спонукало Анастасію Вігінську балотуватися в депутати міської ради.
Депутат Бердичівської міської ради Анастасія Вігінська: «Вірю, що ми об’єднані однією метою та думкою про Бердичів»
Анастасія Вігінська, член постійної комісії з гуманітарних питань Бердичівської міської ради, знає проблеми міста, з якими зіштовхується щодня. Не байдужа до проблем людей з особливими потребами і злободенних питань галузей медицини, освіти та соціального захисту народна обраниця переконана: «У сфері інклюзії в місті потрібно щось змінювати. У нас є Центр дитячої реабілітації, але він не може охопити всіх дітей. Мають бути окреме приміщення з творчими майстернями для їх розвитку, з денним доглядом, територія для прогулянок тощо. Хочеться створити соціальне підприємство – значний ресурс для вирішення соціальних проблем. Старші діти можуть виготовляти щось своїми руками й отримувати певні навички». Разом з іншими депутатами Анастасія Вігінська займається підготовчими та організаційними питаннями: пошуком відповідного приміщення, залученням спонсорів і партнерів для участі в реалізації важливого проєкту. Депутат міської ради впевнена: небайдужі жителі, різні установи і громадські організації, які опікуються дорослими та дітьми з особливими потребами, об’єднавшись у спільному прагненні допомагати вирішувати проблеми осіб з інвалідністю,– це справжня сила. Така співпраця допоможе розширити спектр можливостей і долати труднощі у складних ситуаціях, щоб рухатися далі до результату. Дарувати особливим дітям надію, створювати для них простір, де радісно, затишно й тепло, де будні забарвлені кольорами веселки, – це подарунок і собі.
