А якщо точніше, то план просторового розвитку Бердичівської міської територіальної громади. І це суттєве уточнення, адже якщо б до Бердичева не приєднали Скраглівську сільську раду, то й потреби у такому грандіозному документі не було б. Адже якщо до громади входить лише один населений пункт, то для нього цілком достатньо просто мати генеральний план, а цей документ (який розроблявся і приймався чи не десять років) у міста таки є.
Проект рішення Бердичівської міської ради про початок цього планування сьогодні був оприлюднений на офіційному сайті. В ньому пропонується замовником робіт з розроблення Комплексного плану визначити управління містобудування, архітектури та земельних відносин (в якому нині тимчасово виконує обов’язки начальника Вадим Трушевський).
Згідно із затвердженою Методикою розробки Комплексного плану (яка складає книгу у більш ніж 200 сторінок), потрібно створювати спеціальну робочу групу. «У складі робочої групи частка членів від ОМС та виконавчих органів місцевої ради не повинна перевищувати половину складу робочої групи плюс одна особа. Тобто при максимально можливій кількості членів робочої групи (яка складає 21 особу) від ОМС та виконавчих органів місцевої ради може бути не більше 11 осіб та, відповідно, 10 осіб від громадськості. При цьому відсоток представників громадськості у складі членів робочої групи може бути збільшено.
До складу робочої групи від громадськості входять мешканці та мешканки, представники та представниці громадських організацій, бізнесу, державних та комунальних підприємств установ та організацій, органів самоорганізації населення та інші заінтересовані особи, що не є депутатами та депутатками місцевої ради та не обіймають посаду в виконавчому органі місцевої ради».
Також у Методиці чимало тексту присвячено питанню взаємодії органів місцевого самоврядування суміжних громад при розробці своїх комплексних планів. А з цим на Бердичівщині ой як туго. Гришковецька ОТГ в своїй стратегії зовсім не згадує, що знаходиться поруч з містом, Райгородецька хоче хазяйнувати в самому місті, використовуючи, як їй заманеться, історичну споруду біля міськвиконкому чи районну лікарню, Швайківська звинувачує Бердичів у забрудненні «своєї» річки, а Семенівська «стриже» податки з Бердичівських підприємств, які випадково опинились на її території, а в той же час Бердичів отримує ПДФО від жителів усіх цих громад, які працюють на підприємствах міста. І можна лише представити, як вони будуть «узгоджувати» свої плани.
І, до речі, всі ці ОТГ були сформовані і затверджені у такому «несуразному» ні з економічної, ні з історичної, ні з географічної точки зору тому, що при децентралізації не дотримались іншої Методики, в якій було записано, що центрами нових громад можуть бути лише міста, районні центри, колишні районні центри і великі селища. Ні про які сільські громади основоположники децентралізації навіть не думали.
Тож можна навіть і не сумніватись, що і цієї Методики розроблення Комплексного плану просторового розвитку (розробленої за участю міжнародних експертів за грантові кошти) теж особливо ніхто не буде дотримуватись.
Але для того, щоб місто отримало хоч якусь користь з громаддя рішень, протоколів, обговорень і зборів, які будуть супроводжувати процес розроблення цього ПЛАНУ, думаю, що потрібно і самому включитись в цю діяльність, тому запропоную свою кандидатуру до складу робочої групи.
І може хоч в такому ракурсі буде змога реально подискутувати про стратегічні проблеми, до яких десятиліттями не доходять за вирішенням тактичних щоденних задач. Такі, наприклад, як перехід на індивідуальне опалення, передача ОСББ їх земельних ділянок, будівництво каналізаційних мереж чи реальне інформування потенційних інвесторів про можливості міста, а не так, як це сьогодні реалізується.
