Утворення антикорупційного суду вже два роки не виходить з інформаційних повідомлень засобів масової інформації. Після створення САП і НАБУ саме на відсутність такого суду нарікали ті, хто мав би боротись в країні з корупцією. Але створення його затягувалось. І лише після неодноразових «нагадувань» від міжнародного валютного фонду у стилі: «Не буде антикорупційного суду – не буде грошей», процедура зрушила з місця.
Так, минулого тижня стартував відбір суддів. Одночасно письмові тексти складали 566 кандидатів на посади суддів Верховного суду і 270 кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду.
Був серед кандидатів і суддя Бердичівського міськрайонного суду Володимир Володимирович Корбут, який успішно пройшов перший етап випробувань – тестові теоретичні знання юриспруденції, і набравши 73,5 бали з 90 можливих, отримав можливість продовжити боротьбу за високу посаду.
За словами секретаря ВККСУ Станіслава Щотки, професійний рівень претендентів до антикорупційного суду досить високий. Зокрема, участь у цьому конкурсі беруть 70 докторів юридичних наук. Серед кандидатів до ВАС 50% складають судді, 30% адвокати, 14% науковців, 6% – правників з сукупним стажем. Половина цих кандидатів віком від 30 до 39 років, ще 30% з них віком від 40 до 49 років.
14 листопада відбувся другий етап відбору – практичні заняття, а наступного дня ми попросили суддю поділитись своїми враженнями від своєрідних екзаменів.
Володимир Володимирович не відмовився від короткого інтерв’ю і розповів, що на посаду судді антикорупційного суду було 7 чоловік на 1 місце. Всіх розмістили у великій залі за окремими столами та уважно слідкували, щоб не було списувань та користування мобільними телефонами. Тестових питань було більше тисячі, і відповісти на всі було дуже важко.
На етапі практичних завдань кандидатів вже стало менше, 108 чоловік. Суть завдання – написати вирок за наведеними для всіх однаковими умовами. Скоріше за все, умови були взяті з якоїсь реальної кримінальної справи про те, як фінансист підрозділу ЗСУ отримав на свій картковий рахунок гроші для особового складу підрозділу, але частину їх витратив на особисті потреби.
Писати потрібно було ручкою на аркуші паперу, що вже стало своєрідним випробуванням, адже тут не можна стерти речення, переставити абзаци, чи просто виправити граматичну помилку, як це звикли робити в текстовому редакторі вже всі, хто пов’язаний з друкованим словом. Були нюанси і суто юридичні, тому що до кримінальної справи в умовах ще долучались цивільні позови, а суддям, які не практикують з ними, доволі важко прийняти правильне рішення.
Результати відбору стануть відомі приблизно 15-20 лютого, і лише тоді ми будемо знати, чи здобуде бердичівський суддя посаду в Антикорупційному суді. А якщо здобуде, то знову в Бердичеві будуть проблеми, про які ми писали вже неодноразово – мала кількість суддів, а велика кількість справ.
Зараз ведуть справи 5 суддів, хоча по штату їх повинно бути 12. Суддям, у яких закінчився 5-річний термін так і не продовжують його, а конкурс по вакантним посадам вже триває майже рік, і ще не відомо скільки триватиме. Отже, колеги Володимира Корбута хоча і радіють його успіхам на випробуваннях, але розуміють, що їм від тих успіхів може бути несолодко.
