Від редактора: Виважені аналітичні статті від Богдан Гурського ми вже публікували в газеті. Його позицію більше знають у соцмережах, але, думаю, і читачам сайту та газети вона буде теж цікавою.
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
Пане Сергій Орлюк, прошу сприйняти наступний текст не вороже. Лиш зробити висновки. Підозрюю, з друзів Вам мало хто таке скаже, а опозицію ми часто не слухаємо взагалі.
«Мазур таки дійсно був нормальним» – ці слова почуті мною вже від декількох осіб. Вони – гучний дзвін, на який варто звернути увагу, якщо не хочете безславно увійти в історію нашого міста. Бо ера Пана Василя завдала непроправної шкоди для успішного розвитку Бердичева.
Хотів би розглянути 3 основні кейси, які як на мене, простого мешканця, не політика, якого не цікавлять підкилимні домовленості, запеклі розбіжності між ворогами і т.д. формують думку про Вас, саме як управлінця. У місті ще ходить багато контроверсійних історій, як від ваших найближчих поплічників, так і явних опозиціонерів. Вони явно плюсів не додають, але і до уваги також не беру, спишемо це на політичний базар, якому, особисто я, дуже рідко йму віри.
1. Вечірнє звернення (по 20-00) до містян на початку війни, що на Бердичів готується напад цієї ночі, і нам слід шукати укриття або евакуйовуватись. Щиро визнаю, на хвилину-другу навіть мав паніку. Але зібрався. Одразу написав Пану Олександру Є., щоб видалили відео. За пару хвилин вже житомирські та загальноукраїнські медіа підхопили новину і вже виднілись клікбейтні заголовки. Почав писати безпосередньо до медіа з вимогою видалити – все марно.
Так не можна робити. Крапка. Не буду пояснювати, маю надію розумієте, що це був лютий зашквар. Це не вчинок мачо-мера, це якесь бажання власної значимості, але явно не турбота про містян.
2. Питання освітлення. І це не про світло. А про значно важливіше – брати відповідність на себе. Як виявилось, єдина причина чому не включається світло – страх перед громадськістю. Багато містян дійсно проти освітлення. І основна ваша помилка: йдете за думкою громадськості, а не так, як треба. Ба більше, на сесії заявили: буде темно – почнемо говорити з громадою. Час іде – темно вже давно. Далі – тиша. Жодна інформаційна кампанія з боку влади так і не почалась.
Так, існує вірогідність, що прилетить на наступний день після включення, але світло не буде причиною, і я буду перший хто стане на Ваш захист. Не приймати рішення – це також рішення, а у період війни – найгірший з можливих варіантів.
3. Якість комунікації. У період війни це особливо важливо. Офіційна сторінка Сергій Орлюк – створена під вибори і після, взагалі не ведеться. Ваша особиста, яка є основною для отримання інформації, особливо під час перших днів війни, на сьогодні перетворилася на репости загальнонаціональних новин, патріотичних картинок та відосиків. Звичайно привітання з ДН це приємно, і на особистій сторінці може бути що завгодно, але ви – міський голова, а офіційну ніхто не веде. Комунікація лише через особисту. Звернння до «моєї найкращої громади» – явно не Ваше. Через брак комунікації, мешканці (і я в тому числі) починають будувати свої теорії щодо важливих питань для міста, які часто не мають нічого спільного з реальністю. Слід зазначити, це звичайно великий крок для міста, попередник взагалі не мав ні офіційної, ні особистої сторінки. (Нема проблеми – нема що критикувати).
Можу ще багато назвати більш дрібних питань, що в сумі з цими трьома спонукали до написання даного тексту. Прошу не сприймати особисто. Багато що можу зрозуміти. Йде війна. Місто живе. Ми всі живемо. І хочеться бачити рішення, а не імітацію або ж відкладання, взаємодію різних структур, а не чвари між ними.
Будуть помилки, то нормально – це шлях розвитку. Щиро сподіваюсь на їх виправлення та бажаю успіху. І на кінець: Ви ніколи не помилитесь, якщо вчинете правильно.
