Останнім часом, однією з найгарячіших тем обговорень поряд з коронавірусом, карантином та вакцинацією стали і чутки про масове скорочення бердичівськими підприємствами своїх працівників. Щоб підтвердити чи спростувати такі чутки, ми звернулись до директора Бердичівського центру зайнятості Ольги Повійчук, і вона залюбки відповіла на запитання журналіста.
– Чи справді в цьому році йде масове вивільнення працівників в Бердичеві?
– Ні, жодного випадку масового звільнення з якогось підприємства чи установи в цьому році не було зафіксовано. Якщо і є звільнення, то вони цілком вкладаються у звичні моделі сезонності та постійної невеликої плинності кадрів у всіх підприємствах міста. Хоча, дійсно, порівняно з минулим роком, зареєстрованих безробітних стало десь на відсотків 30 більше.
– Скільки сьогодні безробітних в Бердичеві?
– Станом на 1 березня в міському центрі зайнятості зареєстровано 1442 безробітних, хоча це вже менше, ніж станом на 1 лютого – 1451 особа чи на 1 січня – 1458 осіб. В минулому році на обліку в центрі зайнятості було від 1060 осіб до 1180 осіб, тобто загальне збільшення безробітних таки є.
– Голова РДА в інтерв’ю говорила, що під час реформування району всі звільнені чиновники були працевлаштовані на нових посадах. Чи підтверджується така інформація даними центру зайнятості?
– Так, дійсно, в Бердичівському районі (колишньому) звільнень держслужбовців майже не було, вони всі переходили на інші посади в ОТГ по мірі формування нових апаратів громад. Нещодавно саме з цього приводу ми проводили круглий стіл в центрі зайнятості, куди запрошували вже й представників Великого Бердичівського району, і саме в цих районах (Андрушівка, Ружин), які до нього доєднались, були такі проблеми.
– Скільки отримують колишні держслужбовці допомоги по безробіттю?
– Якщо вони отримували на колишній роботі більше 10 тисяч гривень, а керівники майже всі отримували більше цієї суми, то й допомогу по безробіттю вони отримують в максимальному розмірі, а це більше 9 тисяч гривень в місяць.
– І як довго її отримують?
– Раніше такий період складав 360 днів, тобто рік, але з введенням карантину термін отримання допомоги зменшився до 270 днів, тобто до 9 місяців. Хоча поряд з цим зріс і розмір мінімальної допомоги: до карантину він становив 610 гривень, а з його запровадженням став 1000 гривень в місяць.
– Чи є в центрі зайнятості інформація про конкурси, які проводять органи державної влади та органи місцевого самоврядування на нові посади службовців чи керівників?
– Дійсно, згідно із законодавством, в такому випадку органи, які оголошують конкурс, повинні надавати інформацію до служби зайнятості, але роблять це далеко не всі. Хоча про ті конкурси, які нам стає відомо,0 ми обов’язково повідомляємо зареєстрованих безробітних та взагалі всіх через нашу сторінку у «Фейсбук». Там, до речі, найшвидше оновлюється інформація про існуючі в Бердичеві вакансії.
– Скільки бердичівлян скористалось електронним сервісом «Дія» для взаємодії з центром зайнятості?
– Зараз в середньому 10-15% відвідувачів користуються можливістю дистанційної подачі документів для постановки на облік по безробіттю, а в минулі місяці іноді ця цифра сягала і 30 відсотків. Використання цього порталу дуже зручне і для клієнтів служби зайнятості, особливо для молоді, яка й в інформаційних технологіях більше розуміється і трудовий шлях якої вкладається лише в документ про освіту. Якщо ж потрібно розбиратись глибше і в місцях колишньої роботи, а особливо, в цивільно-правових угодах, тоді все-таки краще живе спілкування з інспектором.
– А як спеціалісти центру зайнятості перевіряють надану інформацію?
– В кожного співробітника МЦЗ є доступ до реєстру, який об’єднує інформацію з податкової інспекції та пенсійного фонду (ЄІАС), формується запит і протягом дня або кількох днів вся інформація про офіційні роботи прохача допомоги стає відомою службі зайнятості. Іноді саме через затримку такої інформації людям доводилось навіть повертати гроші назад. Так, вони не завжди розуміли, що діяльність, якою вони займались, є офіційною, особливо під час виконання цивільних угод, і що інформація про неї фіксується в податковому реєстрі.
– Чи користується центр зайнятості реєстром територіальної громади, який ось вже майже п’ять років формують в Бердичеві?
– Ні, таким реєстром ми не користуємось, і якщо там немає ідентифікаційного коду людини, то ним взагалі буде дуже важко користуватись.
– Яка динаміка чисельності працівників центру зайнятості, їх кількість зростає чи зменшується?
– Зменшується, хоча й повільно. Так, з грудня минулого року кількість співробітників стала меншою більш ніж на 10 відсотків, було 35 ставок, стало 30,5.
На цьому залишилось подякувати Ользі Повійчук за інтерв’ю, але ця розповідь про будні служби зайнятості буде не останньою. По закінченню кварталу директор центру зайнятості пообіцяла підготувати розширену аналітичну інформацію, якою поділиться з читачами «РІО-Бердичів».