Вчора у Гришківцях відбулось громадське обговорення проекту Стратегії розвитку громади до 2027 року. А, якщо точніше (так, як написано на офіційному сайті громади), то «громадські слухання з обговорення». І зрозуміти, що ж організатори хотіли більше, слухати чи говорити, не вдалось навіть під час цього заходу.
В актовій залі селищної ради зібрались працівники апарату та кілька небайдужих жителів громади, але виступ був запланований всього один – представника регіонального офісу проекту «U-LEAD з Європою» Сергія Яцика, який надавав методичну допомогу у розробленні проекту. Хоча й він сказав потім, що його контракт з програмою закінчився ще в липні, тому зараз він виступає тут виключно зі своєї доброї волі.
Він розповів, що зазвичай такі стратегії пишуть довше восьми місяців, а тут вдалось справитись за шість, незважаючи на карантин. В лютому 2020 року розпочалась робота над стратегією для чого була створена робоча група, яка встигла один раз зібратись вживу, а потім кілька її засідань було проведено в онлайн режимі.
На сайті громади була виставлена інформація про початок роботи, оголошення про надання пропозицій і було проведено опитування майже 500 жителів громади, на основі якого і складались деякі стратегічні прогнози. І ось тепер було представлено майже остаточний її варіант.
Переповідати двома словами сто одинадцять сторінок документу навряд чи вийде, але мене зацікавило те, що на карті, де позиціонувалось місце розташування ОТГ, була затушована назва Бердичева, а вказані відстані лише до Житомира, Вінниці та Києва. Ось так, висять собі Гришківці на шляху з Вінниці до Житомира і займають на ньому основне місце.
Почав дивитись уважніше, і побачив ще один раз слово Бердичів в розділі «Ризики». Тобто, автори документу вважають розташування поруч з могутньою Гришковецькою ОТГ якогось там Бердичева – несприятливим фактором для розвитку: «У майбутньому прогнозовано відбуватиметься економічне домінування сусідньої Бердичівської громади, що негативно впливатиме на рівень надходжень до бюджету (частина мешканців громади працює в Бердичеві і сплачує там податки)».
Та, не частина, а більше половини. Навіть у одній з таблиць цієї ж стратегії зазначено що лише 1400 мешканців ОТГ працює в ОТГ, а 1800 в райцентрі (без назви). І писати Стратегію приміської території без врахування факторів міста, це м’яко кажучи, неправильно.
На засіданні я звернув увагу і присутніх, і доповідача на ці моменти, та почув у відповідь як і раніше: «Нам Бердичів не потрібен, ми самі все зможемо…» і т. д., і т.п.
Але я вважаю, що близкість Бердичева – це ніяк не ризик, а можливість для жителів Гришковецької громади. Чи не половину торговців на ринку Бердичева становлять жителі Гришковець, на кожній театральній прем’єрі у відродженому театрі я бачив як мінімум кілька десятків жителів селища, та врешті-решт, у Фейсбуці всі ті, хто ставить квіточки і сонечка під постами селищної голови (кажуть, що вона все це контролює), пишуть, що вони з Бердичева.
Я запропонував записати до стратегії асфальтування останніх бруківок у районі – під’їздів до сіл Новий Солотвин, Кукільня та Хмелище, але розробники сказали, що це не наші дороги і ми їх вносити до плану громади не можемо. А їздять цими дорогами хіба не жителя громади? Що толку, що заасфальтували бруковану вулицю у Гришківцях. ЇЇ жителі змогли доїжджати до своїх осель замість трьох хвилин за дві. А якби заасфальтували дорогу до Хмелищ, то поїздка туди скоротилась би як мінімум на півгодини.
Одним словом, подивився я вчора на Стратегію і її розробників, і подумав, що шкода робочого часу всіх цих людей, затраченого на цей документ, який в кращому випадку прочитають десять дивакуватих людей з громади і аж ніяк не захочуть читати Інвестори, задля яких (за однією з версій) він і розробляється.
Я запитав у приїжджого експерта, а скільки б могло коштувати написання подібного документа, адже, в принципі, на всі курсові, дипломні чи дисертації вже є сталі ціни. І почув у відповідь, що стратегію для Києва писали за 36 мільйонів, для малих і середніх міст – за мільйонів 8.
Працівники апарату оживились, мовляв, ось скільки ми грошей зекономили, співпрацюючи з експертами та готуючи самі матеріали. А я їм сказав, що коли перерахувати людино-години цих службовців, витрачені на написання та на обговорення, то теж не менше ніж півмільйона набереться. І краще вже б було оголосити конкурс та озвучити суму винагороди. Тоді б не службовці у робочий час це робили, а дійсно, активісти і експерти, які б писали кілька варіантів, змагалися б у представленні, і, може, дійсно, такий план комусь би і знадобився.
