Та, напевно, тільки тим, що раніше в кожному реченні пафосних виступів звучали слова «КПРС», «партія», «комуністи», які нині замінили словами , «Президент», «облдержадміністрація», “влада”.
Але якщо в радянські часи такі збори навряд чи носили передвиборчий характер, бо вибору тоді по-суті не було, то зараз, за півтора місяці до виборів Президента України, такі собі «мініфоруми», скликані «по свистку», носять явно агітаційний характер.
На цьому тижні в Бердичівському районі в усіх ОТГ пройшли збори за участю голови Житомирської ОДА Ігоря Гундича або ж його заступників під назвами «Виїзне засідання Ради регіонального розвитку».
Саме словосполучення «Рада регіонального розвитку» увійшло у політичний словник українця порівняно недавно, після відповідного указу Президента в 2015 році. Тоді він створив таку Раду при Президенті та дав вказівку створити подібні у кожній облдержадміністрації.
В Житомирі таку раду створив ще Сергій Машковський своїм розпорядженням № 154 від 21.05.2015 року. А входять до складу ради наступні посадові особи:
«Голова обласної державної адміністрації – голова ради.
Перший заступник голови обласної державної адміністрації – виконавчий секретар ради.
Члени ради:
Голова обласної ради (за згодою).
Заступник голови – керівник апарату обласної державної адміністрації.
Заступник голови обласної державної адміністрації.
Заступник голови обласної ради (за згодою).
Керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації.
Голови районних державних адміністрацій.
Голови районних рад (за згодою).
Міські голови міст обласного значення (за згодою).
Директор регіонального Офісу реформ у Житомирській області (за згодою).
Виконавчий директор Житомирського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціації міст України» (за згодою)».
А це означає, що якби всі ці вказані посадовці зібрались, то таке зібрання можна було б називати «Радою регіонального розвитку», а якщо в село просто приїздить губернатор або його заступник і про щось розповідає жителям цього та сусідніх сіл, то це просто зустріч керівника з мешканцями підпорядкованої йому території.
Хоча організатори цих «просто» зустрічей доклали чимало зусиль, щоб додати їм шарму і пафосу. Так, всіх присутніх старанно реєстрували на вході, заповнювали спеціальні анкети, видавали їм спеціальні «мандати», а в Семенівці навіть спеціальні бейджики на мотузочках. Мовляв, відчуйте свою значимість, доторкніться до чогось високого, підніміть мандат високо і вірте, що вас почули і побачили.
У Гришківцях головував на таких зборах керівник апарату ОДА Олексій Шатило, а допомагав йому заступник голови ОДА Роман Щебетов. Судячи з офіційної біографії Шатила, він ще студентом в 2007 році почав працювати у штаті облдержадміністрації, і з того часу змінив там чимало керівних посад. Він говорив так натхненно і пафосно, що саме це, напевно, і викликало асоціацію з компартійними форумами, яка дала назву статті.
Доповідач сам встановив регламент, але так захопився розповіддю про Томос, Безвіз, Армію, Віру і ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ, що далеко перебрав визначений час, хоча, відчувалось, що не сказав і половини від заготовлених (напевно на всю країну) «темників».
Потім почалися запитання і відповіді, які подамо в трохи скороченому вигляді:
– Чому в обласному онкоцентрі лікарі беруть хабарі?
– Давайте прізвище, ім’я, по-батькові та адресу лікаря, і ми розберемось.
– Чому стоки з Бердичева труять воду в селах району?
– Питання на контролі, для нових очисних споруд потрібно 70 мільйонів гривень, листи на Кабмін вже подали.
– Чому в Гришківцях припинили будувати нову амбулаторію?
– Проектанти переробляють документацію, бо на запропонованій земельній ділянці несприятливі для будівництва умови. Але в планах Гришковецька амбулаторія є і буде.
– Чому так довго роблять ремонт школи?
– Тому що гроші будуть надходити лише з березня, а селищна рада могла б надати свою частку співфінансування раніше, щоб прискорити роботи, але не зробила цього.
Насправді, ця частина заходу була набагато емоційнішою, ніж просто питання і відповіді, але в друкованому вигляді це передати досить важко. І лише після цього, слово для доповіді надали голові Гришковецької ОТГ Ірені Леонідівні Лісовій.
У короткому виступі Ірена Леонідівна змалювала загальний стан соціальних об’єктів на території громади та зазначила, що ще у статусі просто селищної ради з місцевого бюджету на ремонт школи було виділено 500 тисяч гривень, а з березня місяця всю інфраструктурну дотацію з держави (близько трьох мільйонів гривень) буде теж направлено на співфінансування реконструкції гімназії.
Не забула вона і про дуже важливу проблему встановлення світлофору біля церкви, доповівши, що на проектування цього об’єкту було виділено 100 тисяч гривень, і отримані запевнення від обласної служби автодоріг, що його встановлення розпочнеться зовсім скоро.
Голова громади сказала, що перспективний план формувався за участю депутатів, членів виконкому, а насамперед старост сіл, і зачитала досить довгий перелік соціальних об’єктів, які потребують ремонту та реконструкції. На слайдах цього списку не було, а на слух запам’ятались лише проведення водопроводу в Половецькому та Хмельовому та встановлення контейнерів для роздільного збору сміття.
Ввечері на сайті облдержадміністрації з’явився трохи інший список, за який, буцімто, в Гришківцях проголосували, як за план розвитку громади на 2019 – 2021 роки:
* ремонт доріг: Гальчин-Агатівка-Катеринівка-Гвіздава, Гришківці-Половецьке-Никонівка, Половецьке-Хмельове, Гришківці-Осикове, капітальний ремонт дороги вул. Найдіна смт Гришківці;
* реконструкція Гришковецької гімназії;
* капітальний ремонт Рейської ЗОШ;
* капітальний ремонт Половецької ЗОШ;
* будівництво ЗДО Гришківці;
* спортивне поле із штучним покриттям (хокей на траві);
* капітальний ремонт приміщення для ЦНАПу.
А ще пізніше цього ж дня у «Фейсбуці» продовжилось обговорення прийнятого «плану» і, врешті-решт, в результаті дискусії прийшли до висновку, що «справжній план не робиться за місяць… оголошуємо конкурс пропозицій до плану розвитку… на сайті опублікуємо всі пропозиції… слухаємо всіх».
Мені здається, що заради таких слів можна опустити всю ту передвиборчу мішуру, пафосні промови і бутафорські мандати, і сказати, що день 18 лютого все-таки наблизив громаду Гришковецької ОТГ на один крок до розуміння, єднання та співпраці. В тому числі і розуміння того, що методи радянських комуністів не працюють у вік «Google» і «Facebook», а той, хто їх застосовує навряд чи зможе добитись перемоги.
