Вона легка й щира у спілкуванні, інтелігентна та ерудована співрозмовниця, досвідчений професіонал у своїй справі, вміє відповідати за власні слова та вчинки і дотримується послідовної проукраїнської позиції. Бухгалтер КНП «Бердичівська міська лікарня», депутат Бердичівської міської ради (фракція політичної партії «Європейська Солідарність») Людмила Задерейко зустрілася з журналістами «РІО-Бердичів».
Розмова проходила не в кабінетній обстановці, а просто неба – на майданчику у міському дворику. Діалог був досить цікавим, говорили про різне: бухгалтерську справу, бердичівський колорит, необхідність розвитку туризму і проблеми життєдіяльності громади…
Потяг до знань – із дитинства: «Люблю вчитися, пізнавати нове…»
Людмила Задерейко народилася у селі Бистрику сусіднього Ружинського району у дружній родині трудівників. Мама, Валентина Василівна, працювала бухгалтером, тато, Сергій Якимович, – агроном місцевого господарства. Молодший брат Сергій Сергійович Шеренговий – нині полковник служби цивільного захисту, заступник начальника відділу реагування на надзвичайні ситуації Управління ДСНС України у Житомирській області.
Людмила вчилася у місцевій школі, маючи чудові успіхи з усіх предметів. Здавши екзамени на «відмінно», у 1992-му році вступила на відділення «Правознавство» Житомирського будівельного технікуму. Заклад закінчила з відзнакою, отримавши спеціальність юриста. Перше місце роботи – Ружинський райвійськкомат, де працювала юрисконсультом. Коли перебувала у відпустці по догляду за дитиною, вступила на відділення післядипломної освіти Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права, опанувавши ще одну професію – бухгалтера. Пізніше отримала вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит», закінчивши Житомирський державний технологічний університет (нині ДУ «Житомирська політехніка). Протягом 12-и років працює бухгалтером КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради.
Вчитися, пізнавати нове вона любить ще зі шкільної лави… Хтось, перефразувавши американського письменника Уейна Дайера, сказав: «Вивчайте те, що любите, любіть те, що робите». Людмила Задерейко належить до числа тих, хто дотримується цього принципу. Вона, як правило, з радістю приходить на роботу. Їй подобаються професійна діяльність та колектив, бо займається улюбленою справою. А юридична освіта, звісно, допомагає…
Про свою прозаїчну професію говорить із натхненням: «Робота бухгалтера передбачає постійний розвиток, оскільки зміни в законодавстві відбуваються досить часто. Йде безперервний потік нової інформації, яку потрібно опрацювати і правильно застосувати. Робота бухгалтера – це не лише папери та цифри, а й постійне спілкування з людьми. У нас гарний колектив, де панує здорова, доброзичлива атмосфера…».
Відповідально та сумлінно ставитися до всього
Раніше, розповідає Людмила Задерейко, вона ніколи не ставила за мету бути депутатом міської ради або в якийсь інший спосіб реалізувати себе в політичній діяльності: «Разом із тим мене не можна назвати аполітичною людиною, я завжди мала чітку проукраїнську позицію, яку активно відстоювала на Всеукраїнських патріотичних акціях». Декілька років тому вона вступила до партії «Європейська Солідарність», оскільки поділяє її ідеологію та бачення майбутнього країни. Трохи згодом Людмилу Задерейко обрали до ради місцевого осередку політичної партії.
– Чому Ви пішли на такий крок: стати депутатом міської ради?
– Коли прийшов час місцевих виборів, мені надійшла пропозиція зареєструватися кандидатом у депутати від нашої партії. Після певних роздумів я погодилася, сподіваючись, що моя освіта та досвід роботи у бюджетній сфері стануть у нагоді, і я зможу долучитися до розвитку нашої громади. Звичайно, що мені бракує досвіду, але завжди відповідально ставлюся до всього, чим займаюсь, і тому буду намагатися сумлінно виконувати свої обов’язки. .
– Ваше бачення змін у життєдіяльності громади?
– На сьогодні в місті існує досить багато проблем, які потребують вирішення. Але разом із тим є першочергові. На мою думку, потрібно розпочати з заходів із покращення благоустрою міста. Це візитна картка кожного населеного пункту, за станом благоустрою визначають якість роботи органів місцевого самоврядування. Напевно, якщо зараз зупинитися в будь-якому місці Бердичева і озирнутися навкруги, обов’язково знайдеться, що ремонтувати, фарбувати та обрізати. Для мене проблемою № 1 є стан наших тротуарів. Сподіваюсь, що в цьому році буде проведено капітальний ремонт вулиць Житомирської та Вінницької. Проєктна документація виготовлена, мають надійти кошти з дорожнього фонду. Мені подобається, що зараз роблять перші кроки з розвитку туризму в місті. Дехто вважає, що це не на часі, що є більш важливі проблеми – не погоджуюся з цим, потрібно будувати перспективні плани, адже якщо розвивається туризм, то відповідно розвивається і міська інфраструктура: з’являються нові готелі, хостели і кав’ярні, а це додаткові надходження до нашого бюджету. Дуже хочеться, щоб у місті було відкрито колоритне кафе з акцентом на те, що Бердичів є містом чотирьох культур… Має розвиватися спорт, у нас в місті є гарні для цього умови. Приємно читати про досягнення спортсменів нашого міста, але без належного фінансування досягнути висот неможливо…
– З якими питаннями звертаються до Вас виборці?
– Депутат виконує представницькі функції, тому робота з виборцями є одним з основних обов’язків народного обранця. Напевно, тому що я є не досить публічною особою, звернень до мене було не так багато. Думаю, з повноцінною роботою громадської приймальні їх стане більше…
Про тих, хто близький, про те, що близьке…
Є люди, з якими просто та затишно, і після зустрічі з якими – світло та радісно. Спілкування з Людмилою Задерейко – саме той випадок, коли не виникає відчуття напруженості.
– Хочеться трохи дізнатися про Вашу сім’ю…
– Мій чоловік Вячеслав Задерейко – мисливствознавець у ГО «Бердичівський мисливський клуб». У нас двоє синів. Старший Артем – за професією рятувальник, він працює у Житомирі начальником караулу 2-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Житомирській області. Молодший Антон професійно займається спортом. Він є вихованцем Академії ФК «Карпати», де тренувався з 12-и років. Продовжує навчання у Львівському державному університеті фізичної культури, гравець футбольного клубу «Агробізнес» м. Волочиськ – воротар.
– Що для Вас є важливим у спілкуванні?
– Ціную довірчість та щирість. Мені завжди цікаво спілкуватися. Таланить на хороших людей…
– Як волієте відпочивати?
– Я типовий інтроверт. Найкращий відпочинок – книга. Причому у паперовому варіанті. Вона має свою енергетику, таке читання дає більше емоцій та розвиває уяву… Коли є час, любимо відпочивати з сім’єю на морському узбережжі.
– Міста, які Вам подобаються…
– Безумовно, – Львів, який зачаровує з першого погляду і надихає. Цікаве місто – Харків із незвичайними місцями та пам’ятками…
– Ваші улюблені твори…
– Серед творів зарубіжної літератури – «Знедолені» Віктора Гюго, з українських авторів люблю Ліну Костенко – генія сучасності, особливо її історичний роман «Маруся Чурай».
– Музичні вподобання?
– Останнім часом люблю слухати українську музику…
– Улюблені квіти?
– Тюльпани та півонії – з ними пов’язані теплі спогади дитинства…
Надсилаючи відповіді на деякі питання у месенджерах, Людмила Задерейко набирала текст на клавіатурі, іноді писала на листочках паперу. І в цьому є особливий сенс: рядки на світлинах зберігають теплоту душі та почуття відправника…
