31 жовтня відбулись проміжні вибори в Україні, і там, де не вистачало з різноманітних причин депутатів, їх дообирали. В Харкові цього дня обирали міського голову, в Херсонській та Черкаській областях – народних депутатів, а ще на території 21 регіону вибирали сільських, селищних та міських депутатів.
Не оминули ці вибори і Бердичівщину. Як ми вже писали, в Райгородоцькій громаді хотіли «пропетляти» і зробили так, щоб ніхто з кандидатів не подав документи , але ЦВК все одно зобов’язала їх проводити довибори, хоча й це буде ще пізніше.
У Швайківській ОТГ, хоча й теж було шкода свої гроші витрачати на довибори, але все ж всі процедури провели і до виборів підготувались належним чином. Тут вибирали аж трьох депутатів сільської ради, адже три обраних раніше депутати перейшли на роботу старости чи заступника голови ОТГ, а такі посади не можуть згідно з нинішнім законодавством суміщатись з депутатством.
Але, якщо у виборчих округах у Малосілці і Райках хоч якось було схоже на вибори, адже претендентами на депутатство були по двоє кандидатів, то в Мирославці це дійство трохи нагадувало фарс, адже кандидат був лише один, та й той – син діючого голови ОТГ.
У неділю була гарна погода, тому я не тільки проїхався по виборчим дільницям, а й попутно подививсь, чим живе Швайківська ОТГ. Приємно було бачити, що на в’їзді до кожного села громади тепер стоять карти з позначенням вулиць та великими буквами написані основні правила благоустрою населених пунктів. А то часто раніше на зауваження, що палити сміття не можна чи щось подібне можна було почути: «А де написано?»
Біля Мирославської школи на місці сільського футбольного поля нині будують супермайданчик для заняття спортом, і хочеться сподіватись, що там будуть відвідувачі. Адже є, на жаль, і негативні приклади використання подібних майданчиків – закриють на замок і нікого не пускають, щоб не пошкодили… А слово «супер» тут вжито тому, що місцеві люди жахаються того, що це «будівництво» коштує два мільйони гривень, а щоб купити, наприклад, насос в школу за п’ять тисяч – грошей немає…
Звичайно ж, окрасою громади стала новенька дорога від Демчина до Малосілки і по цих селах, яку в рамках президентської кампанії за 52 мільйони гривень збудувала турецька фірма «Онур». Чому була вибрана для капітального ремонту саме ця дорога і для чого в селах тротуари – до цього часу лишається великою таємницею.
З позитивного – тепер через Демчин і Мирославку новою дорогою тричі на день став їздити автобус Бердичів – Пилипи, що значно покращило життя цих двох сіл, а з негативного – будівельники так старались робити все по-європейському (чи по-турецькому), що в центрі Малосілки тепер немає де зупинитися (не порушуючи правила руху) тим, хто під’їздить до школи, клубу, сільради чи магазину. Так-так, вивіску «сільська рада» з адмінбудівлі старостинського округу поки ще не знімають, а то раптом буде нова реформа, і знову доведеться її робити…
Школа в Малосілці цього року вперше не приймає школярів, яких двома автобусами возять або в Швайківський, або в Мирославський навчальні заклади. Зате, через пару днів в центрі села змонтують чудовий дитячий майданчик, куплений за кошти ОТГ, частини якого у неділю вивантажили для тимчасового зберігання в опустілій будівлі школи.
У Райках біля виборчої дільниці було чи не найбільше автомобілів, але люди, як і в інших селах, не дуже поспішали на дільницю. Станом на 11 годину з 423 виборців проголосувало лише 80.
Увагу привернуло чимале будівництво, яке ведеться відразу за клубом, а коли підійшов подивитись поближче, то зустрівся і з головним його натхненником, нинішнім головою Швайківської ОТГ Габріелом Мкртчаном. Він розповів, що почав облаштовувати цю територію, ще коли й не був головою громади, а лише керівником сільгосппідприємства, і витратив власних коштів на будівництво церкви, пам’ятних знаків та благоустрій території вже більше п’яти мільйонів гривень.
І, чесно кажучи, розмах цього благоустрою мене приємно вразив. Після закінчення всіх робіт та завершення розказаних планів, впевнений, що тут буде найкраща відпочинкова зона Бердичівщини, і всі міські пари наречених будуть приїздити сюди фотографуватись.
Взагалі, по селам громади я почув немало гарних відгуків про роботу її нинішнього очільника, а критикували лише за пандус до Малосілківського клубу, та за те, що не зміг домовитись з дорожніми будівельниками, щоб і біля Демчинського клубу навели порядок.
Але на питання, чи стало краще жити після децентралізації та створення ОТГ, ні в одному селі зрозумілу відповідь не змогли дати. Нові родини в села громади не приїздять, нових будинків не будують, пустих хат стає все більше і надії на те, що нові дороги чи відремонтовані клуби щось поліпшать стає все менше…
