Історія про передане Бердичеву дизельне пальне для формування матеріального резерву територіальної громади вже стала в місті майже легендою, не досягнувши навіть чверті свого логічного розвитку.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
Коротко нагадаємо фабулу:
16 березня з Житомирського управління автомобільних доріг Бердичеву надали 82 тонни дизельного пального. Тутешні чиновники уклали офіційно договір на його зберігання з агрофірмою «Серпнева» (Засухи), а реально завезли його на АЗС «Тех-сервіс», якою до війни керував депутат міськради Ігор Романський.
Потім виконком Бердичівської міської ради прийняв два закритих рішення щодо розподілу 51 тонни цього палива між комунальними підприємствами та громадськими організаціями, які чомусь не сподобались народному депутату Богдану Кицаку, і останній ініціював їх перевірку правоохоронними органами.
Ця перевірка вилилась у відкриття 19 квітня кримінального провадження № 142022062340000024 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
Отже, розслідування триває вже більше 5 місяців, за цей час навіть змінили начальника Бердичівського відділу поліції, але кінця-краю йому ще не видно. В ході досудового слідства відбулось вже чимало процесуальних дій, в тому числі, прийнято майже два десятки судових рішень, якими відсторонено від займаних посад та встановлено запобіжний захід двом заступниками міського голови Бердичева та керівнику комунального підприємства МКАРС.
В той же час судом було відмовлено в арешті самого палива та бензовозу, який його перевозив. І кілька судових рішень стосуються саме спроб власника бензовозу (ТОВ «Йосипівське») отримати його назад, та спроб міськвиконкому повернути пальне, яке так необхідне комунальним структурам для виконання повсякденних завдань із життєзабезпечення міста.
Але якщо скаргу ТОВ «Йосипівське» на бездіяльність слідчого щодо повернення майна суд задовольнив (минулого четверга бензовоз таки покинув стоянку «Тех-сервісу»), то у поверненні пального міській раді суд неодноразово відмовив. То були невитримані терміни подання скарги, то їх уже продовжили, то слідчий казав, що відправив відповідні листи у міськвиконком, але там їх не могли знайти, одним словом, пальне так і зберігається в ємностях на ТОВ «Тех-сервіс», опечатаних слідчим, але неарештованих судом.
18 жовтня офіційно закінчується піврічний термін, відведений КПК для розслідування справи. Звісно, його можуть і продовжити, і далі «тримати на гачку» посадовців міськради, не передаючи справу до суду, де вони могли б або виправдатись, або ж бути вже офіційно визнані винуватими.
Та постає питання: «А кому ж це вигідно?». В мережі є чимало новин за останні два роки, коли міські голови, які хоч трохи щось робили чи навіть говорили проти політики президента та його партії, зазнавали утисків чи переслідувань. Може, й в Бердичеві так само?
Останній приїзд до Бердичева голови обладміністрації, активізація піар-заходів нашого депутата та виділення коштів з міського бюджету на завершення об’єктів, ініційованих саме ним, опосередковано вказує на це.
У будь-якому разі, жителі міста та регіону хочуть знати що саме відбулось з резервним паливом, і як до цього причетні люди, яких вони обирали.