В середу в районній раді відбулось позачергове засідання двох постійних комісій – з питань медицини та питань законності. Причиною цього засідання стала невирішена ситуація з котельнею на альтернативному паливі, яка сьогодні стоїть на території районної лікарні, але не працює. Питання, що заважає цьому, або чи потрібна вона взагалі, стали основними темами обговорення депутатами.
Для того, щоб депутати «краще» думали до приміщення малого залу райадміністрації прийшли чимало активістів громадських організацій «Самооборона м. Бердичева та району» (базується в кабінеті голови РДА) та «Патріотична сила» (базується в місті, по вул. Вінницька, 44). Між ними, навіть, вийшла словесна перепалка, яка ледь не перейшла у бійку в фойє будівлі.
Прибули на засідання й багато журналістів, які з цікавістю слідкували за дискусією.
Від районної адміністрації в роботі комісій взяв участь керівник апарату Едуард Томашевський (голова РДА вже написав заяву про звільнення, а заступники це зробили ще раніше), який розповів, що робили спеціалісти РДА в історії з цією котельнею за періоди між своїми призначеннями та звіль-неннями.
Від районної ради участь в засіданні брав особисто голова ради Костянтин Мулярчук та всі працівники виконавчого апарату.
Головними опонентами у дискусії стали головний лікар райлікарні Дар’я Луцька з юристом (які намагались довести, що в них є власний план зниження витрат на опалення, в тому числі, із застосуванням альтернативних джерел) та директор комерційної фірми «Теплоцентрсервіс», яка і завезла на територію лікарні мобільну котельню ще у вересні минулого року, і понесла вже чимало витрат на її монтаж та оформлення документації.
Каменем спотикання стала земельна ділянка, вірніше, її неоформленість згідно законодавства. До сьогоднішнього дня земля під районною лікарнею належить міській раді Бердичева, і не оформлено, навіть, право користування нею.
Двогодинна дискусія, в ході якої активісти Самооорони лобіювали інтереси комерційної фірми (бо вона багато допомоги надає волонтерам і армії), активісти «Патріотичної Сили» слідкували, щоб інтереси міста не зазнали утисків, головний лікар відстоювала безпеку хворих і законність рішень щодо котельні, як об’єкту підвищеної небезпеки, голова ради здебільшого мовчав, а депутати лише зрідка ставили запитання чи кидали репліки, майже ні до чого не привела. Депутати лише прийняли рекомендацію, щоб районна адміністрація офіційно доповіла на черговій сесії ради про міри, які вона прийняла в зв’язку з всією цією історією.
Це засідання в черговий раз показало, що районний рівень влади потребує кардинального реформування (а ще краще – повного ліквідування), адже «вічні» суперечки і претензії, хто за що відповідає (рада, адміністрація чи сільські ради), не додають до вирішення нагальних проблем людей ані трохи позитиву. Найкращою формою управління спільним майном на рівні району була б асоціація сільських голів, а на рівні район-місто – просто двосторонні угоди між сільськими радами та міською радою, або ж об’єднання сусідніх територіальних громад.
