«Лишень не було би війни»… Свого часу ця фраза, так часто згадувана на урочистостях з нагоди 9 травня, перетворилася мало не на штамп. Чуючи її на черговому заході, школярі навряд чи заглиблювалися у сенси, які вкладали в неї їхні дідусі й бабусі.
Війна з росією змусила українців згадати цей вислів і пропустити крізь себе всі його сенси. Війна – це дуже страшно. Війна – це смерті людей. Незнайомих тобі та найрідніших тобі. Це, коли боляче цілодобово. Це, коли завмираєш, обдаючись потом, помічаючи, як у двір твоєї багатоповерхівки заходять військові й цивільні, котрі несуть із собою трагічну звістку в одну з квартир… Сповіщення про смерть…
Олег Гаджієв… 48 років… Той вік, коли попереду ще купа планів, а всередині сила, енергія і пристойний багаж життєвої мудрості. Нині людей такого віку часто називають фундаментом країни. Однією з міцних та надійних цеглин такого фундаменту був бердичівлянин Олег Гаджієв.
Закінчивши 15-ту школу, Олег пішов служити до армії. Після – вирішив не йти до університетів, а працювати. Так склалося, що робота на м’ясопереробному виробництві, стала справою, з якою пов’язав життя. Чоловік був одним із тих, кому гроші давалися заслуженою, відданою й нелегкою працею. За це його й цінили та поважали близькі, друзі та знайомі.
Воювати з клятими рашистами Олег Гаджієв пішов сам, за власною волею. Ворога бив, як жив – віддаючи всього себе, відповідально ставлячись до кожного поставленого завдання. Під час виконання одного з таких завдань – 23 листопада, на Бахмутському напрямку – стрілець стрілецької роти, солдат Олег Гаджієв героїчно загинув.
Вічна Пам’ять і Шана тобі, Герою! Честь!
Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет, редакція “РІО-Бердичів” та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Олега Гаджієва та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!
