Хоча за загальним графіком прийом громадян міський голова Бердичева здійснює кожну другу та четверту середу місяця, але іноді в цьому розпорядку бувають зміни.
Тоді громадян, які записались на прийом, попереджають як про те, що прийом не відбудеться, так і про те, що він відбудеться іншої дати чи в інший час. Ось і 6 листопада людей заздалегідь попередили, що у міського голови з’явилась можливість прийняти їх.
Відвідувачі терпляче чекали своєї черги у зручному фоє на першому поверсі та в цей час трохи розповіли журналісту про питання, з якими вони прийшли до очільника міста. І як виявилось, більшість з них стосувалась житлових та комунальних проблем.
Так, на прийом прийшов чоловік, батько якого жив у неприватизованій квартирі і раптово помер у віці 66 років. Жінка була з ним давно розлучена, тож у квартирі був прописаний лише він один. Після смерті квартиру було опечатано, адже інших наймачів, на яких можна було б переписати особові рахунки, не виявилось.
Син пробував довести, що він має якесь право на цю житлову площу, але начальник житлового відділу, якого терміново викликали на прийом, довів, що людина, яка не проживала і навіть не була зареєстрована в квартирі, ніяк не може на це претендувати. Якщо протягом 6 місяців до нотаріуса чи до суду не подадуть відповідних документів, то цю квартиру міська рада зможе надати в користування тому, хто стоїть в черзі, або ж, наприклад, військовим.
Інша жінка, яка має інвалідність, проживала у гуртожитку на Лисій (Червоній) Горі разом з матір’ю, що також мала інвалідність. Та після смерті матері й після того, як за кімнату накопичились значні борги, працівники ВЖРЕПу закрили і навіть забили вхід, не допускаючи її до помешкання. Нині вона перебивається ночівлями у своїх знайомих і хоче знову потрапити до кімнати. З документів у неї лише штамп у паспорті про прописку за гуртожитком, і чи вдасться їй щось змінити, вона пообіцяла у майбутньому розповісти журналістам.
В процесі спілкування з начальником житлового відділу мені стало зрозуміло, що подібних питань виникає дуже багато у людей, які щось своєчасно не оформили, або навпаки, щось оформили, але там не живуть. Про деякі з них розповімо у наступних публікаціях.
А загалом, навряд чи міський голова зможе допомогти у питаннях, які стосуються права власності чи користування чим-небудь, в тому числі і житлом. Напевно, ще зі шкільного віку дітей потрібно вчити, що лише сама людина повинна думати і про свою освіту, і про свою роботу, і про своє житло. І чим раніше вона це збагне, тим краще.
