На сесії міської ради, яка не відбулась минулої п’ятниці через відсутність кворуму, мали затвердити розподіл 36 мільйонів гривень державної субвенції на закупівлю житла вісімнадцяти бердичів’янам. Тобто в середньому два мільйони (або 50 тисяч доларів) на одного.
Такі гроші мають отримати (а якщо точніше, то кошти будуть зі спеціального рахунку сплачені за квартиру чи будинок) кілька категорій осіб, визначених постановами Кабміну 2016 та 2018 року. Це учасники бойових дій на території інших держав та учасники АТО, які отримали інвалідність в результаті цих дій чи війни.
На минулому тижні у міськвиконкомі відбулось засідання комісії, яка затверджувала список осіб та розмір компенсації, яку отримає кожен. В минулому році я не зміг потрапити на засідання такої комісії, тому довелось надсилати інформаційний запит, щоб дізнатись, хто ж саме отримує такі дуже немалі гроші.
Секретар спеціальної комісії по черзі називала прізвища отримувачів, адреси їхньої приписки, склад сім’ї, дату отримання інвалідності та дату постановки на житлову чергу, наявність довідки про несудимість та довідки про відсутність майнових прав на житло, але не називала при цьому сум компенсації, які коливались від півтора мільйона (для тих, хто за документами розлучений) до 2,8 мільйона для тих, в кого склад сім’ї становить 4 особи.
В ході обговорення виявлялось, що у когось не вистачає «свіжої» довідки про несудимість, в когось має незабаром закінчитись термін інвалідності, але в цілому всі документи повністю відповідають нормам постанов Кабміну. На моє запитання, чи беруться до уваги рівень доходів заявників та чи перевіряються документи шляхом обходу, прозвучало, що рівень доходів не перевірявся ніколи, а ось акти обстеження побутових умов раніше робили, але вже два роки, як їх відмінили. Тобто працівники відділу соцзахисту перевіряють лише документи, які їм приносять.
На жаль, чутки про те, що для отримання компенсації за житло люди ідуть на різноманітні махінації, ходили давно. Тому після засідання комісії довелось кілька днів витратити на перевірку інформації, що озвучувалась на комісії. Справа ця непроста і досить невдячна. Адже про тих, хто зареєстрований за військовою частиною, фактично немає джерел інформації, на відміну від тих, хто зареєстрований за певними адресами, і за кого хоч щось можна дізнатись у сусідів.
Наприклад, дуже підозріло на засіданні звучало те, що кожен з трьох «афганців» (як сказали, це вже останні заявники такої категорії) мав склад сім’ї 1 особа, тобто був розлученим. І як виявилось, один з цих трьох «бездомних» все життя прожив у селі під Бердичевом і зараз там живе разом з дружиною, хоча за документами він розлучений та приписаний до військової частини.
Так само незрозуміло, чи живуть подружжям інші заявники, адже серед п’ятнадцяти осіб з інвалідністю внаслідок АТО теж шестеро за документами одиноких і розлучених. Сусіди деяких з них спочатку, нічого не підозрюючи, розповідали, що в квартирі живуть чоловік з дружиною, а лише потім, дізнавшись причину запитання, говорили, що живуть вони якось не так вже й разом.
Деякі чинні військові, які живуть у новому та комфортному, але службовому житлі, теж зібрали документи на компенсацію, адже мають повне право на її отримання. І на цьому прикладі стає особливо зрозумілим, що як світло має дуалістичну хвильово-корпускулярну природу, так і квартири мають подвійну функцію. Одна з них — житло (місце, де їдять, сплять, живуть), а друга — капітал, який передається у спадок.
І саме наявність радянського житлового кодексу та різноманітних відомчих інструкцій, на ньому заснованих, породжує парадокси у трактуванні понять, які занадто дорого коштують. Адже людина, яка десь все життя жила, а на старість отримує компенсацію — це не про житло, а саме про капітал, який отримують її діти чи онуки.
А ще краще абсурдність і нелогічних норм показує найяскравіший приклад цього «пулу» компенсацій. Завершує список заявників на мільйони прізвище нинішнього директора міської лікарні. І на засіданні комісії за нього відмовилась голосувати відома у Бердичеві волонтерка Ірина Піскун.
Хоча, як пояснили представники житлового відділу, з документами в нього все в порядку. Так, він отримував в 2009 році безкоштовно частину нежитлового приміщення колишнього фізкабінету разом з іншими медиками. Та після того, як він вклав власні кошти в його ремонт, в 2016 році він його продав. З того часу пройшло понад п’ять років, а умови отримання компенсації вимагають довідку лише про те, що протягом останніх 5 років заявник не відчужував свою нерухомість…
