Останнім часом у соцмережах відвідувачі активно постили чутки про те, що депутат Верховної Ради України, обраний по нашому 63 виборчому окрузі ніде не показується на заходах, бо, напевно, захворів на коронавірус. Саме тому, через прес-службу депутата ми попросили організувати інтерв’ю, і Богдан Кицак залюбки погодився поспілкуватись з журналістом.
У призначений час він зустрів мене у своїй приймальні в спортивному костюмі (це було в неділю) та у гарному настрої . І першим питанням, звичайно ж, стало питання про здоров’я Богдана Вікторовича?
– Як бачите, я зараз не хворий і на коронавірус не хворів. Кілька днів вимушеної самоізоляції сталось після того, як в одного колеги по Верховній Раді була підозра на це захворювання. Тоді всіх контактних осіб попросили утримуватись від спілкування та вжити інших карантинних заходів. Але діагноз у колеги не підтвердився, тому вже через кілька днів обмеження були зняті.
– Невже всім депутатам поголовно не проводили ПЛР-тести після того, як були виявлені перші хворі під куполом?
– Ні, всім не робили. На два дні якось відмінили сесійні засідання після того, як у депутата з «Батьківщини» виявили вірус і вся їхня фракція тоді подалась у самоізоляцію.
– Чому всі подані Вами законопроекти зроблені у співавторстві з десятками інших депутатів, чи подавали ви особисто хоч якийсь законопроект?
– У Верховній Раді існує така практика, що будь-який законопроект подається у співавторстві з багатьма колегами, щоб підвищити його шанси бути прийнятим, тому фактично немає таких випадків, щоб один депутат особисто подавав якийсь законопроект.
– Але до якого законопроекту Ви все-таки доклались найбільше?
– Я є ініціатором закону про індустріальні парки. На сьогодні є діючий закон, який потрібно кардинально оновити. Не просто виділити земельну ділянку і назвати її «індустріальним парком», а дійсно створити умови для того, щоб інвестори повірили в їх привабливість. Сьогодні є тренд, що промислові корпорації переміщують свої потужності з Китаю поближче до Європи і цим Україна має скористатись.
Навіть без цього Закону сьогодні умови для інвесторів покращились, і, наприклад, корпорація ІКЕА раніше, через бюрократію і корупцію, не хотіла заходити в Україну, а при нинішньому Президентові – заходить і працює. Іншим позитивним прикладом може слугувати відкриття у Києві першого брендового магазину «Apple»…
– На мою репліку, що перемогою було б відкриття, як мінімум, лінії збирання гаджетів, не кажучи вже про виробництво процесорів, а не відкриття магазину, Богдан Вікторович зауважив, що відкриття магазину і офісу буде сприяти замовленню в Україні супутніх послуг, наприклад, програмного забезпечення.
– Передивляючись перед інтерв’ю сторінку нашого депутата на сайті Верховної Ради, мене зацікавив поданий ним (звичайно ж, у співавторстві з півсотнею інших депутатів) законопроект «Про інтерпеляцію». Схожі слова «інтерполяція», «епіляція», «полюція» доводилось чути і вживати, а ось таке слово прочитав вперше, але співрозмовник швидко і зрозуміло пояснив цей термін.
– У законопроекті йдеться про те, що Верховна Рада зможе в робочому порядку вносити корективи у діяльність як окремих міністрів, так і всього кабінету. Адже, на сьогодні народні депутати затверджують склад уряду, а потім фактично ніяк не впливають на його рішення , окрім лише можливості зібрати 150 голосів для його відставки. А, може, достатньо було б скорегувати роботу лише одного міністра, а не виганяти весь уряд в цілому.
Так, наприклад, зараз серйозні претензії є у депутатів до виконуючої обов’язки міністра енергетики Ольги Богуславець, яка свідомо заганяє в кризу державну атомну енергетику, натомість створює тепличні умови для приватних теплових і сонячних електростанцій.
– Які важливі закони передбачається прийняти на черговій сесії?
– Важливі всі, а серед цікавих я, наприклад, виділив би закон про так званих «воров в законі», адже сьогодні у поліції немає механізмів, як боротись з таким явищем. Також на цьому тижні знову детально розглядатимемо програму уряду і є велика ймовірність, що її знову не буде затверджено, бо після затвердження такої уряд має імунітет на 1 рік.
І, взагалі, дуже багато законів, які ми приймаємо, не виконуються тому, що урядом не приймаються підзаконні акти до них. Наприклад, ми прийняли Закон про оренду комунального майна, а підзаконних актів до нього немає, і це напряму впливає, наприклад, (тут депутат подивився у вікно) на те, що в старовинній будівлі біля міськвиконкому стоїть порожнім цілий поверх (там, де раніше був районний відділ освіти), а здати його в оренду не можуть.
– Чи впізнають вже «нашого» депутата парламентські журналісти, чи часто беруть в нього інтерв’ю або коментарі?
– Не сказати, щоб часто, але іноді беруть. Найбільше мені довелось коментувати роботу тимчасової слідчої комісії, до якої я входжу, по розслідуванню махінацій при освоєнні коштів на будівництві футбольних полів. При попередньому Президентові на цей проект виділялись сотні мільйонів гривень, причому підрядникам віддавали одразу сто відсотків оплати за контрактом, а що вони за ці гроші будували і чи будували взагалі, чомусь, мало хто цікавився. Комісія була створена ще півроку тому, але недавно ми запропонували продовжити її роботу, бо внаслідок реорганізації колишнього КРУ в нинішню аудит службу, до цього часу не зроблений фінансовий аудит цієї програми.
– Як виглядає Ваш типовий робочий день під час сесійного тижня?
– Підйом близько сьомої години, а вже о восьмій сиджу за документами, які скидають у фракційний чат. Це і порядок денний, і проекти законів чи постанов, і аналітика по них. Поки що депутатам дають документи і в електронній, і в паперовій формах, але з 1 вересня має вступити в дію закон про електронний документообіг, і тоді все буде лише в електронному вигляді.
10.00 – 12.00 – сесійне засідання
12.00 – 12.30 – перерва
12.30 – 14.00 – засідання
14.00 – 16.00 – перерва, але дуже часто під час цієї перерви проходять засідання комітетів, фракцій чи груп
16.00 – 18.00 – засідання.
І знову, ж майже кожен вечір зазвичай зайнятий. Це і збори фракції, на яких обговорюються, часом дуже емоційно, законопроекти, робляться попередні голосування, і якщо 70 відсотків фракції підтримують документ, або ж навпаки, не підтримують, то 30 відсотків змушені з ними погоджуватись і голосувати злагоджено.
– Прийняття яких законів Вам найбільше запам’яталось?
– Звичайно ж, це закон про продаж землі, до речі, лише один з тих законів, які мають реформувати земельну сферу. Тут були і тисячі поправок, і перші сутички, і блокування трибуни, але, врешті-решт, вдалось прийняти закон у прийнятному вигляді.
– А які законопроекти незабаром можуть викликати подібний «інтерес»?
– На цьому тижні планується прийняття змін до виборчого кодексу, думаю, що це буде «цікавим». Серед новацій, які планується проголосувати – зміна однієї цифри, яка може мати серйозний спротив. Зараз в законі фактично різні виборчі системи мають діяти для міст і ОТГ більше 90 тисяч (партійна система, якщо спрощено), і для міст та ОТГ менше 90 тисяч населення (переважно мажоритарна система). Так ось, цю цифру планується змінити на цифру 15 тисяч. Для Бердичева це може означати, наприклад, що вибори міського голови проходитимуть у два тури, що значно збільшить конкуренцію на виборах. А ось суми застав для кандидатів планується серйозно зменшити.
– Які проблеми виборчого округу Вам вдалось вирішити за цей час, або, хоча б, що найбільше запам’яталось?
– У кінці минулого року я публікував список об’єктів «Великого будівництва» на Житомирщині і районах округу в тому числі. Я радію, що всі ці об’єкти будуються, хоча проблем теж було немало.
– Але це ж не «будівництво», це, скоріше, «добудови» та «ремонти», і навряд чи може бути перемогою явна дискримінація на тендерах з ремонту доріг місцевих компаній, які надавали найнижчу ціну на користь заїжджих фірм.
– Тендерами займалась обласна адміністрація, тому я не можу їх коментувати, але якістю ремонту вулиць Житомирська і Вінницька у Бердичеві я задоволений, люки всі перероблені і тепер по них не треба скакати. Хоча у Житомирі я бачив ще кращі приклади ремонту доріг та люків.
– Крім Бердичева, в яких громадах округу Ви ще допомагали?
– У Ружині була серйозна проблема з роботою районної лікарні. ЇЇ колишні очільники неправильно подали документи на ліцензування, у результаті не могли оформити договори з національною службою здоров’я для свого подальшого фінансування. Стояло питання про закриття лікарні. Чимало переговорів довелось вести з вирішення цієї проблеми і на рівні міністерства, і на рівні області, і на місці приймати потрібні рішення, але на сьогодні є вже договір з НСЗУ на 18 мільйонів гривень, і лікарня спокійно продовжує працювати.
Також вважаю, що ми з командою гарно спрацювали, коли на першому етапі боротьби з коронавірусом змогли допомогти з індивідуальними захисними засобами і дезінфекторами колективам лікарень та амбулаторій, комунальним підприємствам і навіть відділам поліції.
– Що не вдалось за час роботи депутатом?
– На жаль, не вдалось у Бердичеві налагодити не те що співпрацю з міським головою, а й навіть комунікацію. Його авторитарний стиль управління, напевно, перешкоджає цьому.
Мені часто дорікають, чому не виконую передвиборчих обіцянок щодо підвищення якості води у місті, а я не можу до цього долучитись без співпраці з міською владою. Хоча ми активно включились в пошуки коштів для вирішення цієї проблеми, були певні напрацювання, але хтось, напевно, вирішив, що його лаври можуть забрати, тому і вода, і ще багато гарних ідей поки що не реалізуються.
– І наостанок, кілька питань стосовно партії «Слуга народу», чи є Ви зараз офіційно членом цієї партії?
– Заяву на вступ написав, але офіційно поки що я не член партії. Незабаром відбудеться з’їзд партії, на якому планується прийом нових членів та формування обласних організацій. Потім будуть формуватись місцеві осередки.
– Тобто, партія будується зверху до низу, а не навпаки?
– Так, як і більшість сучасних партій.
– Чи приступили вже у Бердичеві до формування партійних списків на місцеві вибори?
– Ще ні. Лише після з’їзду і формування обласних організацій розпочнеться така робота. Кандидати в депутати чи на посади голів ОТГ заповнюватимуть спеціальні електронні анкети, їх будуть розглядати в Києві, а вже потім передавати до місцевих осередків.
І так, кандидата на посаду міського голови Бердичева в нас поки що немає…
Напевно, неправильно буде писати, що на цій оптимістичній ноті наше інтерв’ю з народним депутатом завершилось, адже, що для одних оптимістично, для інших може бути зовсім навпаки. В усякому разі, добре, що депутат поки погоджується на інтерв’ю з журналістами, але багатьох пересічних жителів округу все ж дуже непокоїть те, що вони не бачать його на якихось заходах та телеекранах, як це було з його попередниками, і в них складається враження, що депутат про них забув.
Не хвилюйтесь, люди! Скоро розпочнуться місцеві вибори і ви побачите та почуєте стільки всього, що будете з радістю згадувати часи тихого виборчого міжсезоння.
