Депутатам довелось три рази переголосовувати пропозиції до рішення, і навіть це не допомогло. Але про все по порядку.
Читайте нас на Telegram // Facebook // Підтримати РІО //
На чергову сесію міської ради зібрали більше п’ятдесяти питань, щодо деяких з них на засіданнях постійних комісій тривали серйозні дискусії. Як стало зрозуміло на сесії, продовжувались вони і на засіданні погоджувальної ради.
І якщо щодо для одних знайшовся консенсус, і їх зняли з розгляду на сесії (як то Положення про створення продовольчих запасів, чи питання передачі майна 7 ЖЕКу), то дискусійні пропозиції до Програми розвитку ЖКГ все ж винесли на розгляд сесійної зали.
Управління ЖКГ пропонувало додатково використати бюджетні кошти від зекономленого проекту НЕФКО (тобто, проект заміни водогонів, який так і не розпочався до цього часу) на наступні потреби:
– на закупівлю резервуару для дизельного палива – 500 тисяч;
– термінову підтримку водоканалу для ліквідації аварійної ситуації по вул. Шевченка – 1,5 мільйона;
– проект станції знезалізнення – 850 тисяч;
– роботи з корегування проектної документації добудови очисних споруд – 2 мільйони гривень.
І саме за ці два мільйони і розгорнулись справжні баталії, які тривали майже годину. Секретар ради Богдан Коляда доводив, що виділяти зараз два мільйони недоцільно, бо ніхто не знає, які очисні мають проектувати – ті, які починали будувати ще у вісімдесятих роках минулого століття, чи на їх місці споруди з новими технологіями. Мовляв, треба ще раз все вивчити, а потім, у січні, вже виділяти гроші, тим більше, що він мав розмову з кимось в уряді, і подати документи у програму «Відновлення України» ми ще встигнемо, адже за нею, в першу чергу, будуть виділяти гроші на деокуповані території.
Міський голова ж та очільниця управління ЖКГ доводили, що гроші на проект потрібно вже зараз закладати, щоб можна було при переговорах показувати, що міська рада докладає зусиль для вирішення екологічної проблеми.
Три рази голосування давало результати 19 – «за», 7 – «утримались», яких було недостатньо для прийняття рішення. «Слуги» казали: «Заберіть 2 мільйони, і ми проголосуємо все інше». Але міський голова вперто ставив на голосування початкову пропозицію.
Врешті-решт, щоб довести ситуацію до абсурду, мовляв, раз ми за рік не розібрались з технологією очистки стоків, то, значить, і очистка води нам незрозуміла, депутат Артур Іваненко запропонував забрати з пропозиції і 850 тисяч на проектування станції знезалізнення. І саме така, нова пропозиція, нарешті зібрала достатньо результативних голосів.
Ситуація з цим голосуванням ще більше підкреслила розстановку сил в сьогоднішній міській раді Бердичева: міський голова разом з виконкомом, фракції «Пропозиція», «Європейська солідарність» і «Батьківщина» з однієї сторони та секретар ради з фракцією «Слуга народу» – з іншої. Фракції «Сила і честь» та «Українська стратегія» ситуативно підтримують то одну, то іншу сторони.
Але ця ж ситуація може мати як партійно-політичне коріння, так і меркантильно-фінансове. Ми вже писали, що проектування станції знезалізнення за 850 тисяч тим самим проектантом, який пів року тому проектував аналогічний об’єкт за 85 тисяч гривень, виглядає дуже «дивним», як і «корегування» старого проекту очисних за 3,5 мільйони.
І якщо припустити, що «зиск» від проекту очисних мала б отримати «група Орлюка», а «зиск» від проекту станції знезалізнення – «група Коляди», то не такою вже й абсурдною виглядає пропозиція Артура Іваненка.
А питання, хто все-таки «мутить воду» в Бердичеві, залишається відкритим…
