Цей геополітичний трикутник вже не раз доводив свої братерські стосунки на рівні голів держав, а сьогодні це сталось на рівні муніципалітетів.
В фойє міського театру вранці зібрались представники дружніх Бердичеву міст Золотоноша (Україна), Ченстохова (Польща) та Алітус (Литва) щоб разом оглянути виставку військових фотографій бердичівських фотомайстрів та поспілкуватись про сьогодення наших країн.
У політичному сніданку взяли участь міський голова Бердичева та його заступники, голова районної ради та його заступник, заступник голови райадміністрації, народний депутат України, керівники багатьох підприємств Бердичева, депутати міської та обласної рад, активісти міського польського товариства, керівники підрозділів виконкому та представники засобів масової інформації.
Міський голова Сергій Орлюк наголосив у своєму виступі, що дуже радий бачити сьогодні гостей з дружніх країн і міст на зустрічі у зв’язку із святкуванням 267 річниці Коронації Матері Божої Бердичівської та Днів Європейської культури в Бердичеві (про останнє свято я вперше почув лише сьогодні). На жаль не змогли прибути особисто міські голови польських міст-побратимів Явора і Сєдліце, але вони надіслали вітальні листи, які були теж зачитані з трибуни.
Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярчинський підтвердив багаторічну співпраці Бердичева з Польщею та нагадав, що Олена Петрівська, заступник міського голови, яка найбільше робить для розширення культурної співпраці між нашими народами восени отримала почесну відзнаку від Республіки Польща, а сьогодні таку ж відзнаку він вручив сестрі Ніні з католицької громади міста. Та підкреслив, що народи України, Польщі та Литви, представники яких сьогодні зібрались в Бердичеві були братніми ще кілька століть тому і сьогодні це братство лише посилюється.
Народний депутат Богдан Кицак, який прибув на офіційну церемонію разом з депутаткою міської ради Анною Левандовською (в одному автомобілі), у своїй промові подякував народу Польщі в особі сьогоднішніх гостей Бердичева за те, що прийняли мільйони наших біженців, за те, що українські міжнародні спортивні змагання проходять зараз у Польщі, за те, що Польща надала багато зброї Україні та лікує наших поранених військових.
Заступник Президента міста Ченстохова Річард Стефаняк сказав, що в Польщі добре розуміють, що свободу Польщі і Європи сьогодні захищають зі зброєю в руках українські військові в окопах. Польська делегація з Ченстохови була теж у військових мундирах, але як виявилось пізніше, крім своїх офіційних посад вони представляли ще й громадську спілку прибічників Юзефа Пілсудського, яка профінансувала встановлення меморіальної дошки на Бердичівському вокзалі (про це детальніше в наступному репортажі).
Також на прийомі виступили заступник міського голови міста Золотоноша, з яким в Бердичева вже зав’язались досить тісні взаємозв’язки та радник мера литовського міста Алітус Саулюс Івошка, який пошуткував, що за останні 5-6 років стільки разів був в різних українських містах, що йому здається, що в минулому житті він був українцем. І хоча перші зв’язки між Бердичевом та Алітусом започатковувались ще два десятиліття тому, лише зараз вони дійшли до укладення побратимської угоди найближчим часом.
За промовами та виступами непомітно промайнула година, і дехто навіть не торкнувся протокольних тістечок і кави, як пролунала команда виходити фотографуватись. Сподіваюсь, що ввечері після концерту, в цьому ж залі і за цими ж столами буде більше часу для невимушеного спілкування делегацій.
Після урочистої спільної фотографії на сходах театру, гості вирушили вшанувати пам’ять загиблих воїнів покладанням квітів до меморіалу «Слава Героям».
Чесно кажучи, якщо внутрішні бердичівські перипетії ще критикувати і критикувати, то на міжнародному рівні сьогоднішні заходи в Бердичеві виглядають напрочуд вдалими і доречними. І ця ситуація дещо нагадує загальноукраїнську, коли Володимир Зеленський зустрічається зі світовими лідерами на рівних, а за внутрішні справи не хочеться навіть писати його посаду з великої літери.