А може просто безвідповідально ставиться до заповнення щорічних декларацій.
Так, вчора на сайті НАЗК була оприлюднена декларація про доходи за 2023 рік депутата Бердичівської міської ради від партії «Українська стратегія Гройсмана» Владислава Ліскова.
В принципі, нічого особливо незвичного в ній немає. З неї лише можна дізнатись, що у подружжя Ліскових в тому році з’явився ще один син, але дружина (якщо вірити декларації) ніяких виплат з бюджету на це не отримувала. На неї, до речі, записане все нерухоме майно сім’ї – квартира та два будинки в Бердичеві.
Гроші в сім’ю (звісно ж, знову за декларацією) приносить лише голова родини, який займається підприємницькою діяльністю. Зі сторінок у Фейсбуці та Інстаграмі стає зрозумілим, що він займається виробництвом меблів, а з порталу «Йо контрол», що в 2023 році він поставляв свою продукцію навіть державним чи комунальним замовникам на суму 29500 гривень.
За 2023 рік Владислав Лісков показав дохід від зайняття підприємницькою діяльність 500 000 гривень (за ринковими цінами – вартість десь 8-10 кухонь, які він демонструє в себе на сторінці), що теж в принципі можливо.
А ось що навряд є можливим, то це те, що і в минулому 2022 році, і в позаминулому 2021 році були отримані доходи в абсолютно такій же кількості – 500 тисяч гривень 00 копійок. Ну, хіба що, додавались гроші, отримані внаслідок продажу автомобілю теж за круглу ціну 100 тисяч гривень.
Нічого протизаконного в круглих цифрах немає, це просто ще раз доводить, що декларування публічних осіб у тому вигляді, в якому воно існує в Україні, не вирішує навіть малої кількості завдань, для яких воно створювалось. Тому й відношення до декларацій у багатьох великих чи малих політиків є досить безвідповідальним. Мовляв, напишу що-небудь, все одно воно ніякої ролі не грає…