Питання про кількість членів партії я задавав неодноразово в коментарях до пафосних репортажів у Фейсбуці нашого народного депутата, але жодного разу відповіді не отримував.
І ось минулої п’ятниці видалась нагода задати це питання на публічному заході, який проходив в партійному офісі. Там проходив звіт депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» в Бердичівській міській раді за підсумками 2021 року.
Отже, виходить, що партійний офіс в Бердичеві є, фракція в міськраді є, зелені біл-борди регулярно потрапляють на очі бердичівлян, а офіційних членів партії – немає.
Як пояснила депутатка обласної ради (від цієї ж партії) Людмила Кицак, процес вступу в партію дуже непростий. І хоча всі депутати, які висувались під прапорами «Слуги народу», вже давно написали відповідні заяви та зібрали відповідні документи, поки що вони не є офіційно членами партії. Нещодавно партію очолила Олена Шуляк, і є сподівання, що цей процес буде розблоковано.
Але повернемось до самого заходу. Подібні звіти провели вже всі фракції міськради, але журналістів запросили лише «слуги народу». В кінці робочого дня в «зеленому офісі» (так його називають самі господарі) зібрались депутати міської та районної ради, обрані по списках «Слуги народу», помічниці народного депутата, офіційні представники міської ради та спортивна група підтримки депутата Богдана Богатирчука. Останніх він проінструктував, як себе вести і що говорити.
Розпочала свою доповідь голова фракції у міській раді Анна Левандовська з того, що до фракції «Слуга народу» входять шість осіб: вона, секретар ради Богдан Коляда, начальник БТІ Олег Пасічник та троє підприємців Артем Кашпірук, Богдан Богатирчук та Денис Моцний.
І якщо з підприємництвом Артема Кашпірука все зрозуміло (до речі, він відвідав лише 50% комісій та сесій), то з двома іншими «підприємцями» не так все однозначно. З часу отримання депутатського мандату, коли вони числились тимчасово непрацюючими, Денис Моцний зареєструвався підприємцем лише півроку тому, а Богдан Богатирчук в реєстрі підприємців і сьогодні не числиться. Він є лише засновником громадської організації «Спортивний клуб Богатир».
Великим досягненням в міськраді Анна Левандовська вважає створення гендерної групи «Рівні можливості», крім цього члени фракції виступили проти збільшення ставки єдиного податку, допомагали вирішувати проблеми окремим ОСББ, грейдерувати вулиці, косити траву на стадіоні колишнього рафінадного заводу та висадили багато дерев. Хоча левова частина звернень виборців все ж стосувалась матеріальної допомоги, і в співпраці з депутатами обласної та верховної ради деякі прохання вдалось задовільнити. І Анна Левандовська, і Богдан Коляда запевнили присутніх, що багато добрих справ робиться ними тихо, не для піару.
На моє запитання, чому ж така спортивна фракція віддала посаду начальника відділу молоді та спорту фактично в руки іншої партії, відповіли, що не головне, хто начальник відділу, а головне, щоб гроші на розвиток спорту надходили та залучалось до нього якомога більше бердичівлян.
Наступною виступала голова фракції «Слуга народу» в Бердичівській районній раді (а по сумісництву ще й голова райдержадміністрації) Людмила Димидюк на фоні депутатів райради зі своєї фракції. Вона детально, з картинками і цифрами розповіла про «Велике будівництво» у «Великому Бердичівському районі», а на питання, а яким же боком до цього «будівництва», об’єкти якого фактично одноосібно визначались головою ОДА, депутати районної ради, відповіла, що всі вони писали звернення…
Звітувала також на п’ятничному заході про свою діяльність і депутатка обласної ради від партії «Слуга народу» Людмила Кицак. Вона наголосила на тому, що в Бердичеві є два освітніх заклади обласного підпорядкуванні (педагогічний і медичний коледжі), на допомозі яким вона і зосередила свою роботу.
Навряд чи буде оптимістичним говорити, що партія «Слуга народу» з телевізійно-політичного проекту найближчим (чи будь-яким іншим) часом перетвориться в реальну громадську силу, яка об’єднає бердичівлян на основі ідеологічних засад, але серед інших подібних проектів вона все ж відрізняється своєю молодістю та енергією. Тож можна лише побажати, щоб у її спонсорів не закінчились гроші, а у виконавців – натхнення.
