Про це не оголошувалось на жодній публічній нараді, сесії чи засіданні. Про це не писалось на офіційному сайті міста. Просто одного дня, десь тижні півтора тому, на столах у фойє міськвиконкому з’явились друковані аркуші з написом «АНКЕТА».
З напису в заголовку анкет слідує, що це анкетування проводиться для вивчення думки бердичівлян в рамках підготовки до прийняття Стратегії розвитку Бердичівської міської територіальної громади до 2030 року. І робоча група дякує містянам за приділений на заповнення анкети час.
А воно й дійсно. Досить вдало придумано місце для анкетування, адже людям, незважаючи на всі переваги нового ЦНАПу, все одно доводиться деякий час сидіти, очікуючи своєї черги. Ось тут можна побавитись і пофантазувати, відповідаючи на питання анкети.
Тобто, якщо робоча група ставила собі за мету інтелектуально розважити людей, які сидять в черзі, це їй успішно вдалось. Але якщо за мету анкетування ставилось дізнатись реальний стан громадської думки, то такої форми для зворотного зв’язку явно недостатньо.
У наш вік інтернету та соцмереж очевидним є те, що найшвидше такий зв’язок відбувається за рахунок електронних сервісів, і організатори опитування мали б, як мінімум, розмістити анкету на офіційному сайті міста. Але пошуки її на офіційному порталі результатів не дали. На слово «анкета» він видав лише згадку про конкурс на директора МПК ім. Шабельника, а на слово «анкетування» – репортаж з колонії для ув’язнених. Розділ «Стратегія розвитку міста» знаходиться в стадії наповнення, тож ніякої згадки про анкетування чи інші заходи там немає.
Отже для активних бердичівлян, які видають сотні коментарів у міських групах Фейсбуку про кожну вибоїну на дорозі чи кожне відключення води або світла, є єдиний на сьогодні офіційний спосіб висловити свою думку – прийти в міськвиконком, заповнити паперову анкету і передати її черговому.
До речі, на тих же столах знаходиться й окрема анкета для представників бердичівського бізнесу, тож підприємці теж можуть долучатись до обговорення своїх проблем.
