Процес цей розпочався кільканадцять років тому, коли вулицю 9 січня було перейменовано на вулицю В’ячеслава Чорновола. До того колишній міський голова всіляко противився змінам у назвах вулиць, але потім все-таки пішов у фарватері громадської думки.
Потім йому вдалось досить успішно (напевно, за пропозиціями своєї радниці Людмили Розвадовської) змінити назви трьох основних магістралей Бердичева: вулиця Леніна стала Житомирською, Свердлова – Вінницькою, а Карла Лібкнехта – Європейською. Тоді думалось, що на цьому процес перейменувань закінчиться, але настав 2014 рік, а за ним і «ленінопад».
Прогресивна громадськість міста вимагала змін і негайно, а Василь Мазур зволікав з ними, сподіваючись, що все якось само собою утрясеться. Тоді Олексій Побережний скористався нормою закону про те, що, якщо міська влада не перейменує радянські назви в певний період, то це може зробити обласна адміністрація. Головою Житомирської ОДА був Сергій Машківський, тож він і «підмахнув» рішення про перейменування бердичівських вулиць.
У піку цьому рішенню Василь Мазур терміново розпочав свій процес перейменувань, який відрізнявся від затвердженого Житомиром списку. Саме з того часу і почались розбіжності в електронних картах Бердичева та табличках на стінах будинків та офіційних назвах, «прийнятих» в місцевій владі.
В рішенні від 21 липня 2016 року є довгий перелік перейменувань, але є й дописка:
«Назви вулиць: Ватутіна, Волховбуду, Генерала Леселідзе, Інтернаціоналістів, Лілії Карастоянової, Паризької Комуни, Сакко і Ванцетті, Сєрова, Чкалова не змінювати, так як згідно з довідками Українського Інституту національної пам’яті ці топонімічні назви не суперечать Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” і не потребують перейменування».
З того часу пройшло майже десять років, і ось хвиля перейменувань дійшла і до цих вулиць. Якщо раніше перейменування ухвалювались рішенням міської ради чи хоча б рішенням її виконавчого комітету, то нинішній етап цього багаторічного процесу взагалі затверджується одноосібним розпорядженням міського голови Сергія Орлюка.
Воно було підписане 26 квітня, тобто минулої п’ятниці, і в той же день оприлюднено на офіційному порталі міста. Крім вулиць Ватутіна та Лілії Карастоянової (найбільш незрозумілих з погляду своїх назв до цього часу), в ньому перераховані майже всі вулиці, які в 2016 році не хотіла перейменовувати колишня міська влада.
