А для того, щоб ці мрії були фактурнішими та реальнішими, вчора під керівництвом секретаря міської ради Богдана Коляди пройшло друге засідання робочої групи з питань проектування очисних споруд.
Ця група в результаті своєї діяльності має дати рекомендацію іншим депутатам щодо рішення про виділення коштів на проектно-кошторисну документацію продовження будівництва очисних споруд каналізації комунальної власності. В кінці минулого року це питання викликало неабияку дискусію серед депутатів та було перенесене на початок цього року.
Але сьогодні на засіданні робочої групи крім депутатів та чиновників виконкому запросили потенційних проектантів, щоб послухати їх пропозиції по технічним та економічним рішенням добудови для того, щоб грамотно сформулювати умови тендеру.
Зустріч з проектантами та їхнє бачення вирішення проблеми бердичівських очисних
До Бердичева приїхали представники чотирьох компаній, які спеціалізуються як на проектуванні, так і на будівництві об’єктів водопостачання та водовідведення і кожна з яких має приклади збудованих чи реконструйованих очисних споруд по всій Україні.
Київська фірма «РВП плюс» є партнером найвідомішої корпорації Альфа Лаваль, яка є провідним розробником і виробником обладнання для очистки води та каналізації. Мають досвід роботи з інвестиціями корпорації НЕФКО та ЄБРР, проектували і будували очисні споруди в Курахово, Світловодську, Ладижині та інших містах країни. Їх представник настільки цікаво, і в той же час технічно грамотно розповідав і про технологічні процеси загалом, і про конкретну ситуацію на нашому об’єкті, який він попередньо вивчив, що присутні його слухали найдовше, а я занотував собі в блокноті, наскільки приємніше слухати людину-інженера, ніж людину-політика.
Компанія «КСМ груп», представники якої другими представляли свої передпроектні пропозиції, веде свою історію з 1997 року і є нині великим забудовником як цілих житлових масивів, так і безлічі об’єктів інфраструктури. У них в складі компанії є власний проектний інститут, і вони нещодавно виконали велику реконструкцію очисних споруд м. Кременчук, на прикладі якої і показали присутнім на засіданні, що можна зробити в Бердичеві.
Представник Харківської компанії «ТВК-інжиніринг» до презентації особливо не готувався та на будмайданчику потенційних бердичівських комунальних очисних не був, але теж розповів про приклади споруд, які вони проектували, схожих за продуктивністю на бердичівські. Більше вони все ж займаються не комунальними, а промисловими очисними спорудами харчової промисловості.
І завершував цей презентаційний марафон представник рівненської фірми «Комфорт-еко», який більше розповів саме про нинішні особливості фінансування бюджетних об’єктів та тим, як їх компанія пристосовується до них за допомогою технічно-економічних рішень. Так, проектування вони розбивають на стадії, щоб замовники могли їх фінансувати по черзі, та й будівництво ділять на черги, щоб при нестабільному фінансуванні хоч щось можна було завершити.
Ціна питання
В усіх виступаючих Богдан Коляда просив назвати можливу вартість проектних робіт та можливу вартість самого будівництва. А міський голова, який теж на початку засіданні брав участь у дискусії, ще й хотів дізнатись, якою буде майбутня вартість очистки куба стоків. Але на питання про ціни проектанти відповідали досить обтічно, мовляв, коли визначитесь з технічними умовами і потребами, тоді й можна буде говорити конкретніше. Цифри, які звучали, малювали вартість проекту від 2 до 14 мільйонів гривень, а вартість будівництва десь від 300 до 500 мільйонів.
А про вартість очистки кубометру стоків, підсумовуючи дискусію, сказали і заступник з питань ЖКГ, і секретар міськради, мовляв, дешевше, ніж є зараз, тоді точно не буде.
Тобто, виходить, що якщо зараз виділити гроші на проект, вирішити попутно ще масу організаційних проблем, про які на засіданні наголосили головний архітектор міста та начальник будівельної інспекції, приблизно через півтора року місто може мати новий проект (кілька ящиків документації). Потім довго шукати гроші на саме будівництво чи то в державному бюджеті (а там перевага буде надаватись проектам відбудови зруйнованого війною), чи в міжнародних фондах, чи брати кредити в міжнародних банках.
Рішення є чи це – не рішення?
Навіть якщо такі гроші знайдуть, і за три-п’ять-десять років будуть збудовані нові комунальні очисні, то ні для споживача води, ні для екології довкілля нічого не зміниться. Просто очільники міста та ті, хто їм буде допомагати будуть гордо надувати щоки, що в них є власні очисні споруди.
Якби ж, дійсно, у місті не було іншого комплексу подібних споруд, то вся ця «свистопляска» ще якось була б виправдана, але якщо просто керманичі не можуть домовитись з власниками та керівництвом діючих очисних стосовно тарифу, стосовно обліку, стосовно абонентських процедур чи стосовно повернення боргів, то витратити десять років, море грошей, і прийти в точку початку – це просто безглуздо.
Тим більше, що енергію та гроші потребують інші об’єкти водопостачання – це насамперед зношені мережі та невирішені проблеми водозабору. Тут і директору водоканалу, і спеціалістам відділу ЖКГ з головою вистачить проблем на років десять і без очисних споруд.
І якщо повернутись до екології, то вже багато років наша річка більше засмічена відходами, які приходять до неї взагалі повз будь-які очисні, через систему зливової каналізації, в яку виведені не лише побутові, але й деякі комерційні об’єкти. Саме на цьому і наголошував на засіданні робочої групи громадський екологічний інспектор Олег Козловський. І якщо дбати про довкілля, то потрібно розпочинати саме з встановлення на виходах зливової каналізації спеціальних фільтрувальних споруд. До речі, присутні на зустрічі проектанти говорили, що такі технічні рішення вже давно відпрацьовані на практиці та є не дуже дорогими.
Вже незабаром, на сесії міської ради, стане зрозумілим що виберуть депутати міської ради: витрачати гроші на самолюбство окремих політиків чи повернути увагу борців за екологію від примарних дорогих прожектів до дешевших, але швидших і ефективніших рішень.
