У середу, 11 вересня, відбулась чергова сесія Бердичівської міської ради, яка тривала з десятої ранку до другої години дня. Було на ній багато дискусій, суперечок, обговорень, але врешті-решт, більшість запланованих рішень була ухвалена. Але кілька рішень все ж не були підтримані депутатами.
Знову не прийняли депутати зміни до програми регулювання чисельності безпритульних тварин, якими планувалось виділити з бюджету 400 тисяч гривень. По суті, ці гроші мали піти клініці «Айболит» на послуги з вакцинації та перетримки тварин кілька тижнів після цього.
Секретар ради розпочав дискусію з цього питання тим, що вказав на те, що з минулої сесії, коли депутати не проголосували за виділення 200 тисяч на аналогічні потреби, до Програми не внесли ніяких змін, а лише збільшили вдвічі потребу в коштах. Могли, мовляв, ще якісь заходи придумати, наприклад, просвітницьку роботу в школах чи колективах щодо відповідального утримання домашніх тварин, щоб їх потім не викидали на вулицю. І знову ж, нічого не змінили в Програмі щодо визначення кількості бродячих собак та, відповідно, аналізу ефективності здійснюваних заходів.
Деякі депутати пропонували знову створити робочу групу для розгляду проблеми безпритульних тварин, а деякі пропонували прийняти Правила поводження з домашніми тваринами, в яких вказати відповідальність їхніх власників, як це є в інших містах України.
Заступник міського голови з питань ЖКГ Наталія Палкіна з трибуни сесії довго розповідала про те, що обговорювалось багато варіантів вирішення проблеми, але більшість з них впирається в гроші. Щоб добудувати притулок на 200 місць потрібно десь мільйонів п’ятнадцять. Для того, щоб постійно (пожиттєво) утримувати таку кількість тварин, необхідно на рік витрачати 5-8 мільйонів гривень на лікаря, працівників та корм.
Саме тут і прозвучала цифра про вартість утримання однієї собаки одну добу в притулку чи ветклініці, яка й береться зараз для розрахунків – 109 гривень. І якщо розділити 400 тисяч на 109, то вийде близько 3700 собакоднів. Тобто або 370 собак можна утримувати по 10 днів (що приблизно пропонує наявна програма), або ж 10 собак утримувати цілий рік.
З цих розрахунків мало б випливати, що утримання однієї собачки в приватному будинку обходиться в 3 тисяч гривень на місяць, що звичайно ж є утопічною цифрою.
Одним словом, сперечались-сперечались депутати, але так і не проголосували за виділення 400 тисяч. Лише 15 депутатів підтримали проєкт, п’ятеро були проти, а п’ятеро утримались.
А другим неприйнятим рішенням було створення наглядової ради в міській лікарні. Знову ж секретар ради Богдан Коляда одразу сказав, що він проти, бо процедура вибору членів ради була недотримана. Мовляв, у комісії була працівниця відділу соцзахисту, потенційно залежна від керівництва міської влади, а мала би бути незалежна особа. Юристи виконкому доводили протилежне.
В дискусії стала зрозумілим і важливість цього питання, адже тим закладам, де не будуть сформовані правильно наглядові ради, НСЗУ може з нового року припинити фінансування. Богдан Коляда запропонував провести новий конкурс, або ж додатковий набір членів наглядової ради, але й ці пропозиції юристи виконкому визнали такими, що не відповідають постанові Кабміну.
Питання врешті-решт не було прийняте, і що буде далі, поки що ніхто не знає.
Майже сорок інших питань були проголосовані позитивно (в тому числі і з оформлення землі для власника магазину «Спорттовари»), про деякі з них ми вже писали, а про інші цікаві напишемо в наступних публікаціях.
