Здавалося б, вже кілька місяців питання закриття комунального підприємства «Бердичівська міська редакція радіомовлення» не піднімалося і не озвучувалося. Начебто наступила тиша, тих бурних дискусій та обговорень, що їх спостерігали депутати на засіданнях виконавчого комітету та особливо на сесіях міської ради, а там були задіяні усі, вже давно не було чути. Поясненням цього є те, що Програму розвитку інформаційного простору міста на перших три квартали на минулих сесіях затверджували, тому міське радіо продовжувало свою роботу, хоч декому це і не подобалося.
Та ось в порядку денному 12 сесії Бердичівської міської ради, що відбулася 21 жовтня, з’явилося питання інформаційного простору міста, точніше продовження його діяльності до кінця 2016 року, що дало змогу оживитися та активізуватися усім присутнім. Дехто з тих депутатів, які ще минулі рази були проти роботи вищезазначеного комунального підприємства, з приємністю знову почали виказувати своє невдоволення та свою думку стосовно цього питання.
Першим, хто почав подавати аргументи, став Володимир Пономарчук (ВО «Батьківщина»). Він вказав, що на даний час на сайті є звіт про роботу комунального підприємства, але є тільки Форма 1, а Форми 2 – немає. Крім того, депутат додав, що керівник підприємства не комісію не з’явилася, а це – неповага, і запропонував не підтримувати дане питання.
До обговорень долучився депутат Володимир Сеча. Його опонентом стала Тетяна Домбровська, доказуючи, що бердичівське радіомовлення повинне існувати. Вона вказала на те, що за цей період до неї зверталося ще більше людей, яким потрібне міське радіо, і у складі таких людей свого часу був і батько Володимира Сенчі. Прихильниця радіо апелювала ще й до того, що це не особисто її вимога, а людей, і це не власні амбіції, і все не тому, що фігурує ім’я «Березовенко», а підтримати варто заради виборців.
В словесний батл знову включився Володимир Сенча, зазначаючи, що навіть його батько був би радий, якби з цих 160 тисяч гривень, що, за його словами, викидаються на вітер, хоча б по тисячі ще додавали атошникам, яким ці кошти необхідніші. Депутати додали, знову ж таки, що про закриття радіоточки ніхто не говорить, мається на увазі фінансування з міського бюджету.
Приєднався до обговорень і Олексій Побережній (ВО «Свобода»), підтримуючи попередніх виступаючих стосовно того, що краще ці кошти дійсно дати атошникам, а радіо нехай переходить на ФМ-простір. Надали і пропозицію, щоб інвалідам, незрячим та тим, хто не має можливості придбати тоді «прийомник», з цих 160 тисяч закупити їх для таких людей.
А коли заговорили ще й про те, що у віддалених районах порвали радіоточки і не відновлюють, то дискусія набула більшого оберту. Не забарилася відповідь на це питання: відновлення точок лежить на плечах «Укртелекому», які навмисно не хочуть цього робити, не потрібно вішати ще й це на міський бюджет.
Різні думки та аргументи звучали по цьому питанню. Багато хто підтримував продовження інформаційного простору, закликаючи враховувати думки людей, які підписувалися за існування радіо, та придумувати і подавати ідеї нових рубрик, програм, передач. Дехто навпаки був проти, вказуючи, що не видно роботи конкретного підприємства, не видно самого директора та її виступу.
Але які б суперечки не точилися і як би деякі депутати не виступали проти, голосуванням у кількості 20 – «за», 9 – «проти» та 6 – «утрималися» робота комунального підприємства «Бердичівська міська редакція радіомовлення» в питанні затвердження розвитку інформаційного простору міста до кінця 2016 року продовжиться. І вже можна спрогнозувати, навіть до гадалки не ходи, що чергові дискусії навколо бердичівського радіо відновляться у новому році, коли на сесії знову прийматиметься інформаційний простір, знову захочуть закрити радіо і знову аргументуватимуть доцільність його існування. Тому історія не закінчується і, як часто пишуть у фільмах, «далі буде…».
опять ущебные голос подают что бы о них вспомнили.помомарчук,мобилизуйся уже наконец в ато.
о да! Домбровська дуже “серйозний політик”… хай мені грець…