В тім, як і вся наша освіта. Це можна було відчути на зборах міського комітету профспілки працівників освіти, які відбулись сьогодні, 20 серпня, у першій школі напередодні нового навчального року.
Розпочались збори з перегляду відеоролика, тривалістю майже 20 хвилин, про здобутки колективів міського Управління освіти і науки за 2023–2024 навчальний рік, який презентувала керівник центру професійного розвитку педагогічних працівників міста Бердичева Наталя Гриченко.
Зокрема, в цьому ролику було озвучено, що з 404 цьогорічних випускників одинадцятих класів 60 закінчили школу з золотою медаллю, а 12 – зі срібною. 513 педагогів підвищили свою професійну підготовку в різних освітніх програмах, вчителька 15 ліцею Алла Бентковська вдруге увійшла до рейтингу кращих 50 вчителів всієї країни. 15 вчителів зареєструвались у своєрідному вчительському ЗНО і успішно пройшли його. 1500 дітей перебували на обліку в інклюзивно-ресурсному центрі та майже стільки вчителів не тільки з Бердичева, а й з різних міст України, і батьків школярів регулярно читають фейсбук-сторінку центру професійного розвитку.
Після такого оптимістичного ролика не менш оптимістично виступила і голова РДА Людмила Димидюк, яка подякувала педагогам за їхню нелегку працю та волонтерську діяльність і запросила частіше приходити з дітьми до Алеї Слави, розташованої біля будівлі РДА.
ЇЇ заступниця Катерина Вислоцька та секретар міської ради Богдан Коляда теж додали чимало гарних слів до привітань педагогів та обіцяли усіляку співпрацю у здійснення спільних планів.
Коли слово надали мені, то я зауважив, що журналісти мають не стільки щось розказувати, скільки запитувати. Адже я планував почути на профспілкових зборах передусім про те, як відреагувала профспілка на скорочення усіх шкільних кухарів та закриття їдалень, як відреагувала на фактичне закриття трьох дитсадків та скорочення класів у школах. Це ж об’єктивні процеси, які зараз проходять в нашій освіті, і про які ми не раз писали на сторінках газети.
Ось тоді я й побачив, що на деякі з цих питань відповіді немає взагалі, а на інші є відповіді загального характеру (мовляв, тим, кого скорочували, пропонували роботу в інших закладах освіти) і абсолютно без цифр. Тобто так і не стало зрозумілим, скільки осіб з 39 звільнених працівників шкільних їдалень отримали якусь іншу роботу, і скільки (хоча б у відсотках) працівників закритих дитсадків знайшли себе в інших закладах освіти.
А це ж по суті, головне завдання профспілки – піклуватись про те, щоб не було необґрунтованих звільнень. А вже потім театри, екскурсії та подарунки…
