Напередодні 21 листопада – Дня Гідності та Свободи, у п’ятницю у Бердичеві біля Меморіалу «Слава Героям!» зібралися рідні Героїв, полеглих за Україну, представники місцевої влади, небайдужі містяни, щоб віддати шану мужнім патріотам, які віддали свої життя за рідну землю. Багато було сказано, пригадано, у серці кожного присутнього тут ті спогади озвалися своїм болем.
Цей день став переломним моментом в історії нашої держави. Він об’єднав у собі прагнення українців до змін, бачення України європейською державою, яка не стоїть на місці, а розвивається, дбає про своїх громадян, є справді демократичною та сучасною. Такою, у якій народ має право голосу і голос цей – почутий, вагомий, вирішальний.
21 листопада – дата, що об’єднала у собі пам’ять про дві революції – Помаранчеву 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.
Як і у 2004-му, але з інтервалом у 9 років, українці не витримали і вийшли з протестом на Майдан. Цього разу – з метою висловити незгоду з рішенням Кабміну зупинити підготовку підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Та на відміну від Помаранчевої, Революція Гідності завершилась понад сотнею смертей.
Почалось усе з того, що молодь, в основному студенти, влаштувала мирний мітинг, який цинічно та жорстоко, за указом тогочасної злочинної влади, розігнали бійці «Беркуту». Постраждало багато людей, і це стало переломним моментом у свідомості громадян.
Протести стають масовими, народ вимагає скасувати рішення Кабміну та наполягає на відставці Януковича. Протестувальники з усієї країни їдуть на Майдан, серед них і бердичівляни. Мешканці нашого міста активно долучились і до протестів, і до допомоги протестувальникам, люди прокинулись і зрозуміли, що час змін настав, потрібно діяти, задля себе, своїх дітей, майбутнього рідної країни.
Проте така активність українців стає неочікуваною для тодішнього очільника держави. Іншого способу, окрім як знову застосувати силу, влада не знаходить. На Майдані починають стріляти… Багато поранених, кількість загиблих зростає з кожним днем… Героїв, чиї життя обірвались від куль снайперів, називають Небесною Сотнею. Янголами, які продовжують захищати Україну, побратимів, рідних, однодумців, але вже не на землі – з неба.
Від початку Революції Гідності цьогоріч минає 7 років. А весь той жах, який довелося пережити її учасникам, тим, хто забезпечував надійний тил бійцям на передовій у центрі столиці, медикам, волонтерам, рідним безпосередніх учасників та усім людям, які підтримували їх, молились, допомагали, хто чим міг, згадуємо, наче то було вчора. Рана не гоїться, біль втрати за полеглими у боротьбі за країну ніколи не мине. Ті криваві події поклали початок новій історії України, яку і досі пишуть бійці на передовій на Сході України.
Щоб вшанувати пам’ять борців за соборність та незалежність України – цвіт нації, синів і дочок, яких більше немає з нами, у Бердичеві до Меморіалу «Слава Героям!» поклали квіти, попередньо схиливши голови в скорботі за полеглими. Було відправлено і заупокійну літію за загиблими.
