Щороку лютий місяць збирає в пам’ятному місці тих бердичівлян, які без перебільшення знають, що таке кривава війна, втрата побратимів, синів, чоловіків, татусів. Щороку ті, кому вдалося повернутися живими із пекельного горнила Афганістану, схиляють голови у скорботі за тими, хто поліг у горах і чиє обличчя десятки років дивиться із кам’яного монументу.
Українські військові за часів СРСР брали участь у локальних воєнних конфліктах у різних країнах та на різних континентах: у Чилі, Іспанії, Єгипті, Ефіопії, В’єтнамі, на острові Куба та багатьох інших гарячих точках планети. Зі здобуттям Україною незалежності досвідчені військові стали учасниками багатьох миротворчих місій. Проте щоразу всі, як один, зазначають, що з усіх сучасних збройних конфліктів афганська війна була найкривавішою, найжорстокішою, охопивши своєю чорною тінню майже кожну родину.
На символічному для бердичівлян місці – біля пам’ятника воїнам-афганцям – кожного року містяни висловлюють вдячність тим, хто виконував військову присягу, проявив людську гідність і мужність. Сьогодні міська влада, депутати, ветерани афганської війни і учасники бойових дій на території інших держав, військовослужбовці військових частин, що дислокуються у нашому місті, голови громадських організацій і спілок, молодь міста і старше покоління прийшли сюди, аби віддати шану бердичівським воїнам-афганцям, котрі стали прикладом відваги для нинішнього покоління.
Як зазначив на годині-реквіємі голова Бердичівської спілки воїнів-інтернаціоналістів Вагіф Мамедов, сьогодні афганці провели своїх синів на передову захищати кордони України від зазіхань ворога. Вони пішли слідами своїх батьків, ставши військовими. Більше того, самі афганці з перших днів стали на захист нашої держави, відправившись на схід боронити українські землі.
Заступник голови міської організації ветеранів, учасник афганської війни Михайло Кравчук наголосив, що цей день важко назвати святом і не хотілось би. Але все-таки це свято для батьків, дружин, дітей тих, хто залишився живим і повернувся додому. Разом з тим це біль для батьків, дружин і дітей тих, хто віддав своє життя. Їм довелося воювати в Афганістані, їм наказали і вони виконували наказ добре, гідно та мужньо.
В.о. заступника з морально-психологічного забезпечення 26 артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича майор Володимир Швець від всіх воїнів подякував за підтримку, яку афганці надавали бригаді у 2014 році, за допомогу в обороні кордонів України нині. Додав, що у разі приходу ворогів на бердичівську землю, наші військові зможуть її відстояти.
Довгих років життя, міцного здоров’я, мирного неба над головами побажав міський голова Сергій Орлюк воїнам-афганцям, учасникам бойових дій на території інших держав, їхнім родинам та усім бердичівлянам. Полеглим – вічна пам’ять, за їхній подвиг, за їхню боротьбу до останніх хвилин життя…
Минає час… З 1200 воїнів-афганців, зареєстрованих на момент формування ветеранської організації у 1988 році на сьогоднішній день залишилося всього 530. Воїни йдуть з життя, але пам’ять про них назавжди залишається у серцях рідних, близьких, знайомих і просто вдячних бердичівлян.
