Так, сьогодні тут була група людей, які втікають від жахіть війни з Київщини та півночі Житомирщини.
Їх лише кілька днів тому звільнили воїни ЗСУ, перевезли до Житомира, а вже звідти, через наше місто, вони добираються далі на захід. Більша частина групи вирішила не чекати евакуаційного потягу на Львів, який сьогодні буде слідувати через Бердичів, а поїхали електричками на Шепетівку. Але кілька чоловік все-таки залишились і розповіли журналісту свою жахливу історію.
Жінки жили в селі Слобода-Кухарська колишнього Іванківського району, яке ближче розташоване до Малина, ніж до центру свого колишнього, а тим більше нинішнього (Вишгородського) районів. Поряд з селом йде автотраса Іванків – Кочерів (колишня бетонка стратегічного значення), по якій і прийшла до них новітня військова чума.
Російські окупанти зрівняли з землею всю їхню вулицю. По вулиці їхав вогнемет і спалював будинки один за одним. Жителі ховались де тільки могли і майже два тижні не мали чим харчуватись.
І лише після контратаки українських військових отримали змогу виїхати звідти. Винахідливі селяни познімали з залишеної російської техніки рації, приховавши їх, а потім віддали нашим. Військові організували вивезення мирних жителів в Радомишль, а звідти вже в Житомир.
Спеціального волонтерського пункту на Бердичівському вокзалі немає, але громадські активісти, які допомагають правоохоронцям охороняти стратегічний об’єкт та слідкувати за порядком під час евакуації, допомагають проїжджаючим всім, чим можуть.
Ось і сьогодні, вони поділились з жіночками частиною своєї їжі, налили гарячого чаю та дали кілька теплих речей, які так необхідні в дорозі. А начальник станції особисто підійшов і пообіцяв повідомити про прибуття евакуаційного потягу, як тільки він приїде на попередню станцію.
Як розповіли активісти, сьогодні вже, звичайно, не такий людський потік, як був на минулому тижні, але все одно люди їдуть і їдуть…
Наш Telegram канал: https://t.me/rio_berdychiv_informatsiya
