Після заходу, присвяченому Дню єдності, одразу ж в актовій залі відбулася нарада при міському голові щодо організації роботи органів місцевого самоврядування Бердичівської МТГ з питань проведення мобілізаційної роботи та реагування на надзвичайні ситуації. Простішими словами, мова йшла про територіальну оборону, про сприяння у проведенні мобілізації, про дії населення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій…
І найголовніше – говорили про цивільний захист, про захисні споруди і протирадіаційні укриття та пов’язані з евакуацією населення у разі, не дай бог, воєнних дій у місті. Це питання неабияк цікавить бердичівлян, адже багато хто не має навіть поняття, де розташовані місця, в яких можна буде сховатися та перечекати.
Доповідали на нараді начальник Бердичівського районного ТРЦ комплектування та соціальної підтримки підполковник Віктор Полторакін, командир батальйону територіальної оборони Микола Магденко, заступник начальника Бердичівського районного управління Головного управління ДСНС України в Житомирській області Володимир Рейко та начальник відділу з питань НС та ЦЗ населення Віктор Рябушко.
Доповіді виступаючих були зосереджені на тому, що в наявності є плани необхідних заходів та розроблені алгоритми дій на підприємствах як приватних, так і комунальних, в закладах освіти, в кожному ОСББ та інших установах і закладах у разі виникнення на території Бердичівської МТГ надзвичайних ситуацій, ворожого нападу тощо. Окремо присутнім нагадали про протирадіаційні укриття, сховища та підвальні приміщення, в які можна евакуюватися, їхню кількість та місткість.
Міський голова окремо задавав питання виступаючим, відповіді на які, на його думку, важливо знати всім. Окремо він запитав і про те, чи включені до переліку підвали в торгово-офісному центрі «Лимон», у будівлі напроти нього, підвальне приміщення магазину «Фокстрот» та інших таких, де реально було б сховатися людям у разі небезпеки. Адже в такій ситуації важливо рятувати людей, а не переживати за побутову техніку.
Прослухавши всю інформацію, присутні на нараді керівники шкіл та садочків не зрозуміли, як їм діяти, якщо, не дай бог, щось станеться. Директор ЗОК №14 зазначив, що у їхній школі немає підвального приміщення, в сусідніх багатоповерхівках якщо і є, то небагато, туди будуть евакуюватися мешканці будинку, а школярі попросту не вмістяться, враховуючи наявність в тих підвалах у людей консервації та інших речей.
Те саме зазначила і директор ЗОШ №1, вказавши, що і у них немає такого приміщення, і в наближених до навчального закладу багатоповерхівках. Педагоги не знають, куди їм ховати дітей, а знають лише, що їх потрібно евакуювати зі школи на стадіон. Аналогічна ситуація і в БМЛ №15, в яких підвальне приміщення – це їдальня з вікнами та скляною стелею. Та й взагалі, як виявилось, в дошкільних навчальних закладах і школах з наявністю підвальних приміщень повна біда, бо їх є лише 9.
Не витримала і начальник управління освіти і науки Валентина Адаменко, наголосивши на тому, що і наявні підвальні приміщення – це не ПРУ, а саме підвальні приміщення, і в кожному з них можна укрити лише 20% школярів, решту – немає куди подіти. Також вона зазначила, що, нинішні заходи, які проводять у школах і садочках, не є евакуацією, це донесення до дітей знань про шляхи евакуації і як вийти із закладу, а що робити далі – ні. Мабуть, як додала Валентина Адаменко, усім потрібно повертатися до тих добрих часів, коли навчали зовсім по-іншому. Наприклад, замінована школа чи розливаються якісь небезпечні речовини, а отже в підвальне приміщення заходити категорично не можна. Потрібно вивести дітей на вулицю, а далі знати, куди з ними направлятися, а не стояти і чекати незрозуміло чого.
Начальник управління освіти і науки, погодилась із словами міського голови, що потрібно провести навчання, залучаючи підприємства, адже багато із них забули, що вони повинні на кожну школу надавати автобуси, вивозити дітей у безпечні місця. Таке практикували дуже давно, як було сказано, років зо 30 тому, і всі знали алгоритм дій. А нині всі знають, що потрібно бути в безпечному місці, а, за словами вчителів, це якраз і стадіони, бо під деревами не можна, у підвалах не можна і ще багато чого не можна.
«Написані плани дій і накази – це добре, і вони є у всіх, але це теорія, а не практика. Дітей на вулицю ми виведемо, а далі що? Куди йти? Колись було так, що ми добиралися аж до Скраглівки, а куди тепер дістатися, щоб це було безпечне місце. Чи варто чекати на автобуси, чи потрібно пішки йти у безпечні місця? – продовжила Валентина Адаменко. – Ми багато в школах пишемо, знаємо ті накази і положення, але в реальності потрібно практично це знати. Ви говорите, що кожен директор повинен самостійно знайти ОСББ чи інше приміщення, підписати з ними договір, щоб туди направитись у разі евакуації, але жителям тих будинків тоді куди подітися? Так, у нас мало місць, але ми повинні знайти шляхи безпечної евакуації».
Такий напрям питань підхопив і міський голова, запитавши, в першу чергу, на кого з підприємств можна розраховувати на рахунок автобусів і скільки їх є для того, аби евакуювати для початку дітей. Виявилось, що надати автобуси можуть АТП, але це 20 транспортних засобів в основному по 19 місць і їх не вистачить. Додатково ще 20 великих автобусів можуть надати приватні перевізники, та їхньої кількості мало. Тому, як варіант, є в плані дій організація піших колон, але кожному закладу потрібно знати, куди тим колонам йти, щоб укритися в найближчому до них укритті. Тому мають бути чіткі рекомендації, в яку конкретно сторону виходити, якщо будуть автобуси, або куди йти, якщо їх не буде, щоб відпрацьовувати зараз механізм дій.
Насамкінець було вирішено на нараді, що все потрібно доопрацювати, бо ніхто не розуміє систему, як все воно має бути. Потрібно конкретно кожному навчальному закладу розписати, розказати, показати маршрут, визначити порядок перевезень автобусами. Вирішити питання укриттів з галузевими підприємствами, куди, окрім їхніх працівників, можна помістити й інших бердичівлян, та багато інших недоліків усунути. На це все міський голова дав відповідальним особами часу до понеділка, щоб потім знову зібратися і бачити чітку реальну картину та готовність до всіх можливих варіантів розгорнення подій.
