Від старого до малого жителі Бердичівської міської громади прагнуть наблизити Перемогу. У мікрорайоні Корніловка діти організували блокпост. Юні патріоти влаштували свою точку оборони, щоб допомогти у зборі коштів для Збройних Сил України.
Війна увірвалася в наше життя, війна змінила ігри дітей. Вони взяли в руки бутафорні гвинтівки замість ґаджетів, створили «групи оборони» і встали на дитячу варту, адже дуже хочуть перемогти ворога. Юні захисники з різних сіл та міст облаштовують блокпости на дорогах, недалеко від своїх домівок. Маленьких бердичівлян, які проживають по вул. Житниченка, можна побачити здалеку…
У руках хлопчиків – Державний Прапор України та Прапор Сухопутних військ Збройних Сил України. Вони одягнені у військову форму, мають і власну зброю – іграшкові автомати та пістолети. «Слава Україні!» – дружно привіталися «бійці» віком від 8-и до 12-и років. Ідея захищати рідну землю від чужинців виникла навесні, і винахідливі хлопці взялися за справу. Розташувалися у куточку біля горіха, поруч із перехрестям. Мають міні-окоп та «снайперську засідку».
Дев’ятирічний командир «підрозділу», «старший лейтенант» Назар Храпко повідомив: «Чергують вісім хлопців-добровольців. Патрулюємо щодня чи через день. Неділя – вихідний. Я ставлю та уточнюю завдання. Військовий із 95-ї ОДШБр подарував нам Державний Прапор України, а мій хрещений Євген Мельник із ТОВ «Транзит-С», – Прапор Сухопутних військ ЗСУ. Ми себе називаємо 8-ю штурмовою бригадою». Рідні Назара: бабуся Яна Валентинівна і мама – Ірина Володимирівна – розповіли, що юний командир до свого обов’язку ставиться дуже відповідально: «Коли почалася війна в Україні, була можливість поїхати в Іспанію. Наш Назар категорично відмовився: «Свою країну не кину!» Він у нас захоплюється колекціонуванням. Раніше збирав монети, моделі машинок. Зараз предмет його гордості – макети зброї». «Лейтенант» Едуард Чарупа поділився: «Рідні схвалюють, що я чергую на блокпості. Бабуся Аліна – в захваті!» «Молодшому лейтенанту» Назару Свідерському – 8 років. Його мама, Лариса Анатоліївна, взялася за пошиття військової форми: «Всі наші «оборонці» – жваві, енергійні та непосидючі. Вони хочуть бути корисними своїй країні». Син нещодавно невдало впав і зламав ногу, але навіть із гіпсом прийшов патрулювати. «Військовий медик» Тимофій Новіцький приїхав до бабусі з Польщі. Не захотів залишатися осторонь і приєднався до ініціативи своїх бердичівських друзів.
Діти пильно стежать за тими, хто проїжджає повз блокпост. По черзі приходять вартувати до «пункту пропуску». Зупиняють не лише автівки, а й інші транспортні засоби. Мотоцикліст Сергій із Хмельниччини на прохання вимовити кодові слова «паляниця» та «Укрзалізниця» реагує позитивно. Юним оборонцям дає певну суму – пожертву на підтримку військових. «Приклад дітей надихає і нагадує: кожен може допомогти країні», – говорить чоловік. Отримує «дозвіл» на проїзд та прямує далі. Виконує вимоги перевіряючих і бердичівлянин – водій автомобіля. І знову звучить патріотичне гасло: «Слава Україні! Героям слава!» Зацікавлені перехожі схвально підтримують: «Молодці!»
Деякі водії пригощають ініціативних дітлахів фруктами і солодощами. Якось, пишаються хлопці, зупинився військовий бус. Цукерки від українських захисників для юних «оборонців» – справжня нагорода.
Серед рідних та знайомих вартових – чимало воїнів, які захищають Батьківщину на передовій. Протягом трьох місяців хлопчики з дитячої «оборони» назбирали 1900 гривень. Згодом, коли сума збільшиться, віддадуть кошти рідним захисників для придбання того, що потребують бійці. Стоятимуть на сторожі, поки триватимуть канікули. Настрій, кажуть, – бойовий, дух – міцний. Нерідко натхненно і піднесено співають Гімн України та пісню «Ой, у лузі червона калина…».
Вони мріють про життя без війни і мир на нашій землі, вірять, що незабаром зустрічатимуть жадану Перемогу. За такими відважними і небайдужими малюками – майбутнє нашої держави.
