Знищений червоним режимом під час антирелігійної кампанії у 30 роках ХХ століття, один з найдавніших бердичівських храмів- собор Успіння Божої Матері, історія якого починається у 1611 році, знайде своє друге життя у капличці. Її планує звести релігійна громада Свято-Воскресенської парафії УПЦ Київського патріархату, по вулиці Косогірській, неподалік місця, де колись розташовувався сакральний заклад. У 1997 році по вулиці Косогірській 2, у дворі, було встановлено хрест на відновлення собору.
З матеріалів краєзнавців стало відомо, що спершу Церква Успіня Божої Матері була дерев’яною, розташувалась на підвищенні, на той час східній окраїні Бердичева (нині це місце поряд з будинком по вулиці Соборній, 9). Орієнтована церква була на схід, було її видно з будь-якого куточка міста. Поряд з церквою стояла дерев’яна дзвіниця на 4-х стовпах, на ній знаходилось 9 дзвонів, дзвін яких лунав на всю околицю.
Поряд з церквою з’явилось кладовище, яке діяло ще при Унії (1711-1795) та знаходилось на південь і південний захід від Успенської церкви. Кладовище мало площу 37-34 м., дерев’яну огорожу та дзвіницю, збудовану з дубу в зруб. На кінець 1780-х років територію кладовища розпочали активно забудовувати бердичівські євреї. Навіть сам уніатський митрополит приїздив до Бердичева для вирішення цього питання з євреями, які зводили тут лавки та господарські споруди.
Згодом, на місці старої дерев’яної церкви прихожани вирішують спорудити нову, кам’яну. Будівництво тривало 22 роки з 15 серпня 1815 року по 31 жовтня 1837 р.
У 30-х роках ХХ століття собор підірвали у рамках антирелігійної кампанії. Величезна яма після вибуху ще довго нагадувала про загублений храм, але під час Великої Вітчизняної війни, сліди його перебування на землі були остаточно знищені під час обстрілів Бердичева та бойових дій на його території.
Встановити маленьку капличку неподалік місця, де колись був собор планує релігійна громада Свято Воскресінської парафії УПЦ КП. Відповідна ескізна пропозиція сакральної споруди була представлена на засіданні містобудівної ради, що відбулось 28 листопада, у п’ятницю. У ній прихожани зможуть помолитись за полеглих воїнів, героїв, що воювали за Україну.
Члени містобудівної ради взяли ескізну пропозицію за основу, але звернули увагу замовників на благоустрій території довкола неї. Крім того, головний архітектор міста Андрій Шеффер нагадав присутнім, що триває прийом ескізних пропозицій пам’ятних знаків Небесній сотні та учасникам АТО. Ближче до нового року відбудеться засідання містобудівної ради, на якій і буде розглянуто всі варіанти та обрано кращий з них.
