Сучасні реалії внесли значні корективи у наше життя. Здоров’я, безпека, дезінфекція, стерильність — явища, що стають пріоритетнішими за красу, а іноді й екологічність. Чим «агресивніша» побутова хімія і засоби особистої гігієни, тим ефективніше вони знищують віруси й бактерії, що загрожують людському організму. Однак питання «жорсткої» хімії турбує тих, хто нещодавно підтримував зелений рух, купував товари виключно з позначками «еко», «органік», «без ГМО».
Співробітники магазину «АШАН» на період епідемії закликають берегти себе й близьких, не відмовлятися від засобів дезінфекції, купувати товари онлайн за посиланням https://auchan.ua/bytovaja-himija-i-hoztovary/, а також заспокоюють щодо негативного впливу побутової хімії.
Еволюція побутової хімії
Якщо зануритися вглиб віків і пригадати смертоносні епідемії минулого, які скорочували чисельність населення в Європі на третину й більше, то можна знайти головну причину хвороб — страшенну антисанітарію. Більшість грибків, бактерій, вірусів, паличок знищуються милом. А мило — це найперша та найпростіша, але все ж побутова хімія, яку винайшло людство і тим самим запобігло багатьом хворобам і передчасній смертності.
Патогенні мікроорганізми мутують і набирають сили з кожним витком розвитку людської цивілізації, саме тому постає необхідність щоразу винаходити потужніші засоби боротьби з невидимим ворогом. Якщо видалити з мийних і очищувальних засобів усі активні дійові компоненти, то ці засоби втратять будь-яку користь.
Як розібратись у складі побутової хімії
Питання складне як для пересічного покупця, так і для експертів. Позначка про органічну, екологічну продукцію знаходиться зазвичай на видному місці упаковки. Чи насправді товар відповідає еконормам — питання сумнівне, а от про що можна стверджувати однозначно, так це про прибуток виробника: доходи від продажу органічних або псевдоорганічних товарів зростають на 20% тільки за рахунок того, що такі товари розміщують на екополицях.
Більшості споживачів уже добре відома абревіатура ПАВ (поверхнево-активні речовини). І якщо в переліку складових речовин цієї абревіатури немає, то пересічний покупець із легкістю видихає і вважає засіб безпечним для себе і навколишнього середовища, інакше кажучи — екологічним. Однак не все так просто. Чи то навмисне, чи також від незнання, рідину для миття посуду або пральний порошок із «відвертою» абревіатурою ПАВ ніколи не поставлять на екополицю, а от засіб із тензидами цілком може там опинитися, хоча це ті ж таки поверхнево-активні речовини. Якщо людина «з вулиці» не професійний хімік, істину вона так і не дізнається. Залишається довіряти. Але кому і чому?
Хто стоїть на сторожі істини
На підставі чого робиться висновок щодо екологічності продукції та хто його робить? В Європі є система добровільної сертифікації щодо екологічності побутової хімії. Виробники її чесно проходять, а споживачі їм безапеляційно вірять. Однак і тут не все однозначно. Критерії перевірок різні: одні проходять перевірку на екологічність виробництва, другі — на органічність сировини, треті — на нешкідливість кінцевої продукції.
Це що стосується зеленої хімії. Проте це не означає, що засоби з ПАВ ніким не перевіряються, і для їхнього виробництва не існує чітких законів. Спеціальне Хімічне агентство (The European Chemicals Agency, ECHA), що реєструє і досліджує вплив хімічних речовин, виносить вирок на підставі ретельних досліджень. Тому якщо побутова хімія з’являється на ринку, вона не може зашкодити людині, а от впоратися з брудом і шкідливими мікроорганізмами — так. Треба лише дотримуватися дозування й інструкцій з використання, адже навіть сіль, якщо з’їсти одразу 100 г, може стати отрутою.
