Друга половина дня четверга для представників засобів масової інформації пресконференцією з міським головою, на якій журналісти мали змогу задавати питання, що найбільше цікавлять їх та читачів газет і сайтів. Проте, окрім цих питань, Сергій Орлюк відповідав також на питання, які попередньо були надіслані на електронну пошту міської ради від бердичівлян. Якраз і вони стали першою частиною цієї зустрічі.
Таких питань було близько шести і відповіді на деякі вже висвітлені на сторінках газет і сайтів, зокрема катафалк, про який ми писали буквально вчора. Що ж до решти, то розповімо кількома матеріалами, щоб було читати зручніше і щоб не змішувати все до купи.
Безпритульні собаки – одне із того, про що запитали містяни у міського голови, а точніше – вирішення цієї проблеми, їх відлов, стерилізація та притулок. Зазвичай про це постійно пишуть у соціальних мережах, обурюючись численними зграями чотирилапих, котрі бігають вулицями і кидаються на людей. Тому не дивно, що цю тему підняли і цього разу.
Міський голова почав з того, що бездомних собак стерилізують, але проблема полягає у їхньому відлові. Раніше, коли Сергій Орлюк ще не був мером, а працював на попередньому місці роботи – у ветклініці, «Айболіт» займалася відловом тварин і це було систематично, причому не тільки у Бердичеві. Завжди була нормальна співпраця з громадськими організаціями, яким болить проблема бездомних тварин.
Нині, як зазначив міський голова, на даному етапі в місті нормальний діалог з організаціями не виходить, а правильніше сказати, що немає співпраці. Інші міста, про досвід яких відомо і де ветклініка працювала, працюють за наступним принципом: небайдужі люди співпрацюють з організацією, котра займається відловом тварин, допомагають у цьому, а вже потім все відбувається згідно з законом (стерилізація, перетримка і відпускання назад у місто).
У Бердичеві так не виходить, бо немає активності і вже було змінено купу людей, причому різного соціального статусу, які готові відловлювати тварин. Але, як кажуть, віз і нині там. Навіть пробували брати засуджених із виправної колонії, бо відповідно до закону це дозволено. Вони попрацювали 10 днів, з яких 3 дні приходили з тваринами, а решту – із словами, що не зловили, не можуть, не виходить. Тоді виникає питання «За що платити гроші, якщо робота не виконується?».
За словами Сергія Орлюка, був зроблений крок назустріч – передано для відлову автомобіль, щоб не як раніше – на кузов кидати, а культурно – тварину садять в пікап. Але зловити собак – проблемно, бо бігати за ними – одна назва. Наводити приклад із телевізора, що стрільнути в собаку спеціальним препаратом і зловити, легко, а насправді тут є купа нюансів. По-перше, препарат почне діяти через 5-7 хвилин і за цей час тварина встигне втекти на чималу відстань і десь сховатися в дворах. По-друге, застосування таких ін’єкційних препаратів, як показує статистика, призводить у 10% випадків до летальних наслідків, бо незрозуміло, як зреагує організм тварини. А по-третє, далеко не кожен може ловити собак.
Сергій Орлюк зробив акцент на громадських організаціях тому, що прекрасно розуміє: це люди, які знають, що і як потрібно робити, а тому це оптимальний варіант і гроші на вітер не витрачаються. Є варіант вкладати кошти в організації, які приїжджатимуть з інших міст, але це задоволення не із дешевих, бо лише відлов 1 собаки коштуватиме близько 1500 гривень.
Сказати, що їх взагалі не відловлюють, мер не може, бо дійсно ловили, але системної роботи немає. Одне діло, якби, наприклад, 5-10 активістів приносили собак на стерилізацію, відповідали за це. А знайти людину, котра б могла відловлювати, напрочуд важко. Бо наче і є бажаючі, та говорять багато, а приходять одиниці і ті потім вже не хочуть цим займатися.
До речі, у «Бердичівкомунсервісі» відкрита вільна вакансія на ловця собак з запланованою зарплатнею десь близько 9000 гривень, але ажіотажу серед бажаючих абсолютно немає. Тим більше, що людина має вміти це зробити, бо ж просто так не всі собаки йдуть до рук, а якщо ще й в руках сітка чи палка спеціальна, то, тільки побачивши її, тварина втікає. А ще собаки відчувають людину, її адреналін, її боязнь тощо, а тому будуть втікати.
Насамкінець звернули увагу на ситуацію із будівництвом притулку для тварин, який почали будувати ще при бувшому міському голові і справа про привласнення коштів підрядником знаходилася в суді. Працювати, як зазначив міський голова, з ним можна, бо з судів його зняли з тими проблемами. Він огороджений, кліток поки ніяких немає, є приміщення, яке потрібно ремонтувати і ремонтувати. Але Сергій Орлюк додав, що притулок для міського бюджету є не найкращим варіантом, хіба що, як варіант, щоб громадська організація взяла його в оренду і це було добре, міська влада готова з бажаючими розмовляти про це.
Та мер переконаний, що притулок ніколи не врятує місто від безпритульних тварин і це стосується не лише нашого міста. Бо будь-який притулок – це тимчасове утримання тварин, більшість з яких не захочуть забрати в домівки, а якщо когось і візьмуть, то далеко не варіант, що потім не викинуть на вулицю, хтось не випустить приведене своєю собакою потомство скитатися вулицями. Врятує стерилізація, причому як бездомних тварин, так і домашніх, щоб потім не викидати цуценят і кошенят. Є ще й інші зміни. Раніше можна було стерилізовану тварину віддавати людині, яка за неї відповідатиме чи організації, будь-то ОСББ, комунальне підприємство тощо і це писали у документах, то нині стерилізовану тварину просто відпускають на територію, де вона живе, і відповідальних за неї немає. А це дуже погано, бо навіть стерилізована собака може когось вкусити і відповідати за тварину ніхто не буде.
1. Прес-конференція бердичівського мера була дещо схожа на аналогічні заходи Президента
2. Дорогу до районної лікарні ремонтувати повинна міська влада Бердичева
