Вранці, близько о пів на восьму, сонце сходило в напівпрозорих хмарах, а навколо сонця було помітно інше коло.
Таке явище є досить рідким, і в давні часи люди пов’язували його з якимось знаменням.
Протрималось воно в бердичівському небі недовго, і після того, як хмари розсіялись, гало зникло.
Вікіпедія так розповідає про це:
«Гало (від грец. «сяйво, німб») — оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах. Найчастіше спостерігається в перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма гало — світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить часто простежуються яскраві кольорові плями обабіч Сонця — несправжні сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті — зенітна дуга, світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від світила. Всього відомо декілька десятків різновидів гало (до 90). Переважна більшість їх — рідкісні та спостерігаються лише в країнах із суворим кліматом.
В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно здебільшого малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з’являється 10-20 разів на рік.
Поява гало часто свідчить про зміни в погоді — похолодання, прихід вологих атмосферних фронтів».