Ідея плести сітки до студентів прийшла ще на початку зими, коли солдатам вкрай необхідні були маскувальні сітки білого кольору. Але чи то пасивність керівництва коледжу, чи то проблеми з призначенням виконуючого обов’язки директора закладу відтягнули цей процес аж до 30 січня. Саме в цей день відбулося засідання студентської ради, на яке завітав в.о. директора коледжу Демусь І. О. Тут, шляхом голосування, було чітко визначено, що коледж буде плести маскувальні сітки. Залишилось визначити, де взяти самі сітки і матеріали, а бажаючих долучитися до благодійної справи було вдосталь.
Брати сітки у волонтерів керівництво коледжу не забажало, запропонувавши самим все знайти.
Іван Омелянович взяв цю справу до своїх рук, домовився про постачання сіток з народним депутатом Олександром Ревегою, а з швейною фабрикою – про постачання матеріалу. Сітки йшли до коледжу протягом місяця. До останнього було невідомо, якого кольору вони надійдуть – білого чи зеленого. Врешті отримали зелені. Швейна фабрика, в свою чергу, дала тканину, щоправда, поки що, тільки чорного кольору.
Як тільки сітки з матеріалом потрапили до рук студентів, справа пішла набагато жвавіше. Спочатку натягнули сітку в гуртожитку, на першому поверсі. Буквально за один тиждень вона була повністю сплетена, тепер чекає на відправлення в зону АТО. Іншу сітку на днях розтягнули в спортивному залі БКПЕП, де студенти мають змогу долучитися до плетіння в будь-який час, головне, щоб це не заважало навчальному процесу.
Цікаво, що не тільки студенти плетуть. Вчителі також приходять і допомагають, хто на пів години в день, хто на годину-дві.
Основна маса студентів, які долучаються до плетіння маскувальних сіток, – це ті, які не займаються на уроках фізкультури, або ж ті, котрі проводять виховну годину в спортзалі. Замість того, щоб просиджувати пари, вони займаються корисною справою. Здавалося, скільки там тих студентів, але коли кожен вплете по одній стрічці, вийде готова ціла сітка.
На жаль, поки що, не всі розуміють важливості подібної справи і просто ігнорують волонтерську діяльність. А, за словами студентів, дехто приходить заради кількості чи просто, щоб відбути час.
Взагалі, думка в коледжі щодо плетіння сіток роздвоїлася. Якщо до того, як ці сітки привезли , всі були ”за”, то на сьогоднішній час частина вчителів і студентів втомилася допомагати армії. Це очевидно, адже попри проблеми в країні, в коледжі існують свої проблеми, як, наприклад, проведення акредитації деяких спеціальностей, та й поточних завдань вдосталь.
Прикро, що люди не розуміють простих речей: якщо ми тут не будемо здійснювати підтримку хлопців, які на війні, то війна прийде до нас.
Наразі студентська рада коледжу шукає шляхи залучення більшої кількості студентів до плетіння сіток. Про результати волонтерської діяльності БКПЕП дізнавайтеся з наступних випусків газети!
