Зранку 8 січня відбувся прийом бердичівського міського голови Сергія Орлюка, на якому він розглядав особисті звернення громадян. Питання, з якими зверталися до мера, були переважно земельного або ж житлово-комунального характеру.
Заява від чотирьох сусідів
Перша заява, яку розглянули на прийомі, була подана одразу від чотирьох мешканців вулиці Івана Федорова. Присутніх досить здивувало, що до мерії прийшли не тільки заявники, а й інші сусіди — загалом 7 осіб. Запрошені громадяни розповіли, що ще у 2012 році виконавчий комітет Бердичівської міської ради погодив приватизацію та передачу земельної ділянки, яка фактично є спільним сусідським двориком між двома будинками. Важливо, що вхід й до інших помешкань пролягає саме через нього.
Сьогодні мешканці переживають за своє майбутнє через те, що сусіди можуть перекрити їм прохід до будинку. Хоч і до підняття питання про спільний дворик усі роками жили начебто мирно. Змінили настрій між сусідами кілька розмов, у яких теперішні заявники намагалися з’ясувати, навіщо було приватизовувати загальну територію та як це взагалі було можливим.
Приватизований спільний дворик
А дізналися про становище справ заявники зовсім нещодавно, коли самі почали приватизувати земельні ділянки під своїм будинком. Тоді випадково виявилося, що той самий дворик вже давно належить сусідам, які проживають у будинку навпроти. З того часу й почалося обурення та переймання цим питанням. Мешканці запитували у своїх сусідів, навіщо вони привласнили спільне подвір’я. Між собою мирним шляхом розмова не задалася. Тож вирішили прийти на прийом до міського голови, думаючи, що, можливо, у міській раді розв’яжуть проблему.
Як вирішити проблему сусідів?
На самому засіданні було доволі гаряче. Дискусія точилася між сусідами по обидва боки від проїзду, які були присутні. Зрозумівши, що без досвідченого ока тут не розібратися, міський голова запросив до зали фахівця з питань земельних відносин. Разом намагалися знайти варіанти виходу з ситуації. Одними з таких варіантів є укладення договору між сусідами про встановлення сервітуту, тобто певних обмежень на ту ділянку, де пролягає дворик. Але така пропозиція мешканцям не сподобалася, адже якщо сусідський будинок перейде до рук інших власників, то цей договір вже не буде дійсним. Тим паче, що він є власністю одразу шести різних осіб, тож малоймовірно, що усі вони погодяться підтримати цю ідею.
Другий варіант був саме для співвласників земельної ділянки з двориком. Відомо, що вони мають не тільки приватизовану землю, але й беруть ділянку в користування. Фахівець з земельних відносин розповіла, що співвласники мають право рівноцінно обміняти приватизовану ділянку на частину тієї, яку беруть в користування. Тоді дворик знову стане землею загальною територією між усіма мешканцями сусідських будинків.
Також існує й третій варіант — більш радикальний: відстоювання своїх прав у суді. Заявники вважають, що приватизацією ділянки загального користування були порушені їхні права, тож вони мають повне право відстоювати свою позицію у суді. Одна з бердичів’янок, яка була ініціатором звернення до мера, сказала, що позов уже було направлено до органу правосуддя. Тож цей варіант був найбільш підходящим.
Раніше ми писали про прийом голови, на якому вирішували проблему мешканців одного будинку, які не розуміють, за якою адресою проживають.
