Справа Меркурія вже не одне століття є головним заробітком бердичів’ян. Однак з часів поклоніння римському богу торгівлі світ дуже змінився, з’явилося багато нових законів і правил, які обмежують продаж будь-чого і будь-як. На все тепер є свої норми, але вочевидь деяким бердичів’янам вони не писані. Можливо, деякі міські торговці досі поклоняються римському покровителю і живуть за законами старого світу.
Скільки на засідання адміністративної комісії не ходи, завжди серед порушників знайдеться бердичів’янин, який займається торгівлею, найчастіше стихійною. Але цього разу на засіданні мова була не про те, де торгувати, а про те, як саме це робити.
Одним з обов’язків людей, які продають товар на вагу — це слідкувати за справністю свого вимірювального апарату. Для цього щорічно на ринку проводиться перевірка, під час якої комісія перевіряє ваги на точність. Якщо ваги справні, то їх таврують позначкою з датою. Така процедура звісно є не безплатною, як стало відомо на комісії, за неї продавці платять 300 гривень щорічно. Перевірку потрібно робити не залежно від того які, ваги, електричні чи механічні.
Під час однієї з таких перевірок дві продавчині відмовилися таврувати свої ваги, за що представники ринку склали на них протоколи за адмінпорушення. Виявилося, що коли продавець не перевіряє свої ваги понад рік, то це є порушенням правил торгівлі на ринках міста Бердичева, а також статті 159 КУпАП.
На засіданні адмінкомісії були присутні одразу дві продавчині. Вони все ніяк не могли повірити, що порушили якісь правила, скільки б комісія не намагалася пояснити написане у законі про метрологію. У якийсь момент дискусія досягла свого апогею, і бердичів’янка знервовано сказала щось на кшталт: «Торгівля — це від слова торгуватися, тож і ваги можуть бути приблизними…». Визначення цікаве, можна сказати навіть пахне анархізмом, але вона не врятувала продавчинь від 51 гривні штрафу для кожної.
Штраф, з огляду на сучасні реалії, трошки смішний, але, можливо, він надихне порушниць на перевірку своїх вимірювальних приладів.