Крадіжка чужого майна, а тим більше у даній ситуації цим майном виявилася дитяча інвалідна коляска, трапилася ще у грудні 2016 року.
А от вирок суду, згідно якого правопорушнику призначають покарання, на сайті у розділі «Рішення суду внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень» з’явився 8 листопада 2018 року.
Мова йде про крадіжку, котра була здійснена 25 грудня 2016 року. Особа, а саме так вказано в тексті вироку, лише в листопаді того року звільнився з місць позбавлення волі, а того дня йшов в районі коледжу біля фортеці і проходив біля господарського приміщення. Оскільки чоловікові потрібні були гроші, він і вирішив щось викрасти з цього приміщення. Двері зловмисник відчинив шляхом підбору ключа до замка, котрого викинув, а з приміщення викрав жовту інвалідну коляску, начебто не знаючи, доросла вона чи дитяча. Сума збитків склала 14 312 гривні.
Потерпіла на суді розповіла, що її син є дитиною-інвалідом і самостійно пересуватись не може. Бердичівлянка у якості державної допомоги отримала в управлінні праці і соцзахисту інвалідну коляску піщано-рожево-коричневого кольору для дитини. Але оскільки жінка з сином перебували певний час на лікуванні і повернулися лишень у грудні, то коляскою вони майже не користувалися, лише разів зо три у грудні і на ніч ставили до підсобного приміщення. Того дня, 25 грудня, потерпіла виявила зірваний замок і відсутність дитячого колісного крісла марки “Child 1” та дитячих санок. Проте за коляску, видану державою, жінка переживала більше всього, тому не заявляла в поліцію про крадіжку санчат.
Звісно, держава видала замість вкраденого колісного крісла нове, а сам обвинувачений на суді божився, що якби знав, що це дитяча коляска, то в одному разі не взяв би, і вибачався перед бердичівлянкою.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд визнав винним обвинуваченого та кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення. Та приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий і вчинив злочин менше ніж через два місяці після звільнення з місць позбавлення волі, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе.
Та от зі строком відбування покарання остаточно було визначено згодом. Спочатку це було 3 роки позбавлення волі, потім за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року, обвинуваченому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.
Початок строку відбування призначеного покарання чоловікові обчислюватимуть з 27 квітня 2017 року, зарахувавши таким чином покарання, повністю відбуте за попереднім вироком.