Житель с. Мирославки Швайківської територіальної громади Бердичівського району Олександр Гусар повернувся з двома медалями з чемпіонату Європи з армспорту серед спортсменів з інвалідністю. Він виступав у складі Національної збірної команди України на змаганнях у столиці Литви м. Вільнюсі. Наш земляк став чемпіоном Європи на ліву руку та срібним призером на праву.
На чемпіонат Європи з армспорту серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату та порушеннями зору, який проходив у Литві наприкінці жовтня 2021-го року, з’їхалися учасники з багатьох країн. У складі Національної збірної команди України – десятеро армрестлерів із Житомирської області. Бердичівщину представляв Олександр Гусар.
Кожна перемога – значуща
Це не перша перемога 33-го чоловіка. І найважливіша далася йому нелегко. У 2013-му році Олександр Гусар, уродженець і житель с. Мирославки, потрапив у ДТП. Лікарі говорили, що його стан був на грані життя та смерті. Молодий чоловік переніс складну операцію. Півроку знаходився у лежачому стані. Почалася боротьба хлопця з важкою недугою. Він поступово став сідати на візок. Мабуть, далося взнаки те, що раніше підтримував себе у хорошій фізичній формі, постійно вправлявся на турніку. Подужуючи труднощі, власноруч зробив коліноопори, пристосувався до велотренажеру. Перемога над собою – найголовніша. Знайти внутрішні сили, подолати слабкість і невпевненість, відчути радість самоствердження – це багато значить. За кожною нагородою – залізна воля й сила духу. Кожна – результат величезної роботи над собою.
У 2015-му році став займатися штовханням ядра, спочатку – вдома, а вже потім їздив на тренування до спортивного клубу «Гармонія». На чемпіонаті України з легкої атлетики серед спортсменів з інвалідністю посів третє місце (2018-й р., м. Кропивницький).
Згодом захопився армреслінгом. У квітні 2018-го в Одесі, на чемпіонаті України з армспорту серед спортсменів із порушеннями опорно-рухового апарату та з вадами зору, здобув золоту нагороду. У цьому ж році сталася біда – помер батько, Юрій Іванович. З важким серцем Олександр відправився у жовтні на чемпіонат світу в Туреччині (м. Анталія). Відчуття непоправної втрати й душевний біль не дали можливості зосередитися і досягти бажаного результату.
Та попри все чоловік не зламався і продовжив тренування. У 2019-му з чемпіонату України в м. Одесі повернувся з результатом: два третіх місця – на ліву і на праву руку. 2021-й рік приніс нові досягнення. У квітні Олександр Гусар успішно виступив у м. Полтаві на чемпіонаті України з армспорту серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату та порушеннями зору – став кращим, боровшись на праву руку. І цієї осені у Вільнюсі, на чемпіонаті Європи з армспорту серед спортсменів з інвалідністю, Олександр Гусар виграв «золото» та «срібло». В цілому спортсмени Житомирщини завоювали 6 золотих, 12 срібних та 3 бронзові медалі. Національна команда з армспорту виборола 80 медалей чемпіонату Європи.
Не здаватися – головне правило життя
Про Олександра можна розповісти чимало. Він щасливий сім’янин, у якого – красуня дружина – любляча й неймовірно мужня. Тетяна не відходила від чоловіка, поки він протягом двох місяців перебував в обласній лікарні. Надійна помічниця та однодумниця, жінка разом із Олександром долає всі випробування, вона розділяє його інтереси, надихає і вірить у свого коханого. Подружжя виховує прийомного сина – 10-річного Сергійка. Підтримка родини має велике значення, говорить чоловік, із повагою, любов’ю та теплотою розповідаючи про маму – Валентину Миколаївну – і брата Сергія.
Олександр за професією – столяр, а руки в нього, дійсно, золоті. Здібний майстер сам виготовляє січкарні, кукурудзолущилки та успішно ремонтує автівки. За що б не брався, все робить на совість, із душею. Останнім часом став рибалити, має місце для відпочинку з вудкою біля річки. До справи чоловік підійшов по-господарськи – для зручності виготовив трап.
У родині Гусарів усі люблять тварин, до того ж дружина Тетяна – кінолог за фахом. Вірні друзі – німецька вівчарка Онєга, бійцівський стафф Вулкан і звичайна дворняга Рижик. Синок Сергійко радіє товариству трьох котиків – Дусі, Рижика та шотландської висловухої Елі. І, звичайно, улюбленець усієї сім’ї – папуга Кеша. Основні життєві цінності, говорить чоловік, – сімейні, а його головний принцип – не здаватися! А це і є справжньою силою…
Ми зустрілися з Олександром Гусаром на тренуванні у спортивному клубі «Рось» міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Спілкувалися, спостерігали за його вправами на канаті… Інші хлопці та дівчата підтримували чоловіка, жартували.
У спортивному клубі – дружня й доброзичлива атмосфера, розповіла тренер Олександра Гусара, майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу, неодноразова чемпіонка України Ірина Данилюк: «Саша займається у нас уже три роки, до аварії не мав відношення до спорту. Він відповідальна, сумлінна і цілеспрямована людина. З ним цікаво працювати. Олександр стимулює всіх своїм прикладом.
Життєві труднощі – не причина розкисати, сидіти вдома та жаліти себе. У клубі «Рось» є оздоровча фізкультура, реабілітаційні тренування спрямовані на відновлення після травм… Удари долі – не привід відмовлятися від тренувань, змагань і тим більше – від перемог. Історія Олександра – приклад для тих, хто зневірився в собі. У будь-якій ситуації потрібно залишатися впевненим у своїх силах, тоді точно все вийде».
Олександр Гусар не просто володіє великою внутрішньою силою, а й заряджає нею оточуючих. Зараз він готується до участі у чемпіонаті світу з пара-армреслінгу, який проходитиме в Румунії, в Бухаресті, з 24-го листопада по 3 грудня.
Наполегливості Вам у боротьбі, Олександре, цікавих поєдинків, успішних виступів та нових перемог!
