Настільним тенісом у Бердичеві займаються чимало бердичівлян різного віку. Детальніше про цей вид спорту ми поспілкувалися з талановитим гравцем, бердичівлянином Назаром Семененком.
Назаре, розкажи трішки про себе? Як ти потрапив у настільний теніс, чи думав про інші види спорту?
Вперше я потрапив у секцію з настільного тенісу коли був у п’ятому класі. Моя вчителька з фізичної культури зібрала групу з 20 учнів і привела нас у спортивний комплекс 26-ї артилерійської бригади. Гра мене одразу захопила тим, що у ній за все відповідаєш ти сам. Адже до цього моменту я ходив півтора роки на баскетбол та два роки на футбол, де в більшості все вирішує командна гра. З футболом тоді прийшлось зав’язати, так як у мене були проблеми з колінами. Тож прийшовши до залу, я побачив, як грали Павло Кривінський та Євген Боримський, і я собі подумав, ну, реально, китайці. І так вирішив почати займатися настільним тенісом.
Що скажеш про свого першого тренера?
Першим моїм тренером був Вадим Миколайович Іщук, якого я дуже поважаю. В більшій мірі це його велика заслуга, що я не покинув даний вид спорту. Наразі ми партнери по команді та постійно спілкуємось. Дуже шкода, що дійсно хороші тренери в молодому віці не можуть працювати тільки в ДЮСШ, щоб забезпечити сім’ю грошима, тому і багато талановитих дітей переходить до хибних звичок замість спорту. На жаль зараз він вже не працює в ДЮСШ. Скажу просто, це людина, з якою завжди приємно спілкуватись, і він – це атмосфера нашої команди.
Чи пам’ятаєш свої перші змагання і який там показав результат?
Перші мої змагання – це чемпіонат міста серед учнів шкіл. Тоді я зайняв сімнадцяте місце. І після цього турніру виник азарт до гри. Вже наступного року я зайняв друге місце у своїй віковій категорії в області, програвши тільки своєму однокласнику.
Настільний теніс в Україні, на Житомирщині та у Бердичеві. Коротка характеристика розвитку цього виду спорту за минулих 5 років?
За останніх п’ять років настільний теніс отримав великий поштовх для гравців, які грають трішки краще, ніж любителі. Тобто ті, які є в рейтингу спортсменів. Адже є багато комерційних турнірів, де можна заробити гроші. Багато хто і живе за рахунок турнірів.
Щодо розвитку, що стосується діток, то наша область зараз на останніх місцях. Адже, для прикладу, у Бердичеві зараз навіть не існує секції, тому про який розвиток можна говорити.
Гроші на поїздки на змагання (не комерційні) ніхто витрачати не хоче. Тому і топчемося на місці.
Чи проводяться змагання з настільного тенісу в Житомирській області, а якщо проводяться, то де саме?
В Житомирській області за минулий рік не пройшов жоден рейтинговий турнір. Було виключення (це турнір який мав пройти у Вінниці, перенесли у Бердичів, так як у них була реконструкція залу), але в турнірі мали право брати участь тільки чоловіки старші 30 років. Тому я пролетів. А без турнірів спортсменом ти ніколи не станеш.
Цього року за твоєї участі створено Федерацію настільного тенісу міста Бердичева. Розкажи про цю ініціативу?
Так, мною було створено федерацію, але створено її було для того, щоб ми хоч якось існували на папері. Адже коли прийшли до міської влади просити фінанси на команду, одразу запитали : «Ви хто такі?». Я скажу більше, ми до цих пір не отримали документи, так як після першої подачі в статуті були помилки, у вигляді незакритих лапок. Тому нам відмовили у реєстрації. Ми вже подали документи повторно. Також у нас є проблема з столами, на яких ми тренуємось, вони закріплені за різними організаціями на балансі, і їх можуть у будь-який момент відібрати. Я спілкувався з нашим новим мером на цю тему, він сказав, що допоможе вирішити наше питання, на що ми сильно сподіваємось.
Також у нас є проблема з тренуваннями в будні дні. Ми – команда, яка не має змоги тренуватись в будні дні, захищаючи честь та гідність нашого міста. А завдяки створенню федерації, ми зможемо просити хоч якісь умови для тренувань. І сподіваюсь нас почують. Адже ми хочемо , щоб настільний теніс поважали так само, як і інші види спорту нашого міста. І одразу скажу, що виступаємо ми зараз навіть дуже добре.
Після перерви у декілька років, цього року у Чемпіонаті України бере участь команда TUI з Бердичева. Як вдалося відновити команду і які спортсмени входять до її складу?
Перед створенням команди, у мене була перерва в два роки, коли я не грав взагалі. Але на карантині я зрозумів, що свою маленьку донечку я не зацікавлю спортом, якщо у неї не буде прикладу в сім’ї. Тому вирішив повернутись до тренувань та залучати до спорту її власним прикладом. Ну, а на тренуваннях ми згадали, як десять років тому вже вигравали Командний Чемпіонат України, і мною було запропоновано відновити команду. Мене підтримав Вадим Іщук, мій перший тренер. В нашу команду ми взяли п’ять гравців. Але кістяк, який виграв перше коло Командного Чемпіонату України, склали я, Вадим Іщук та Олександр Бондарчук. Олександр сам з Козятину (а це наш основний конкурент). Він з нами тренується змалечку. Тому вирішив грати за нашу команду, і відіграв він, як завжди, першим номером у команді. У Анатолія Заплетнюка була дискваліфікація, тому він не зміг в першому колі нам допомогти. Сподіваємось, що у другому колі ми будемо їздити більшим складом. Але, скажу чесно, все впирається в фінанси. Вступний внесок я сам заплатив за команду, забезпечую виїзди команди на своєму транспорті та витрачаю кошти на паливо. Ще нам потрібно харчуватись та десь жити, а комусь і залишити роботу. Саме тому ми і отримали назву «TUI» – так само і називається туристична компанія, в якій я працюю. Тому кожен, хто купує тури в нашій компанії, автоматично допомагає розвитку спорту нашого міста. Все зараз тримається на хиткій основі. Підтримки збоку міста поки що ніякої немає. Спонсорів також немає.
Хто є твоїм кумиром у настільному тенісі?
У мене в настільному тенісі кумирів немає, як і в інших видах спорту. Скажу чесно, я захоплююсь людьми, які важкою працею добиваються результату. Це не обов’язково зірки. У нас в Бердичеві є багато таких спортсменів. Спортсмен – це професія, за якою стоїть важка робота, яку глядачі збоку не бачать. А для цього потрібно любити свою справу.
Твоя порада, для тих, хто б хотів займатися настільним тенісом?
Я б порадив не думати, а починати грати. Ця гра подарує багато корисних навичок та позитивних емоцій. На багатьох тренувальних базах, які спеціалізуються на інших видах спорту, обов’язково є стіл для настільного тенісу. А професіонали знають, що ця гра розвиває їх всебічно.
