Вже декілька років у Бердичеві успішно діє військово-патріотичний спортивний клуб «Козак». Його вихованці виступають у змаганнях на всеукраїнському та міжнародних турнірах. Талановитим тренером та співзасновником цього клубу є Олег Глінський.
Олеже, розкажи про себе. Звідки походиш, яку закінчив школу, університет?
Народився в смт Глухівці, Козятинського району, Вінницької області. У 2005 році закінчив Глуховецьку СЗШ та вступив до Європейського університету у місті Києві на факультет «Інформаційні системи і технології», де навчався 4 роки та отримав диплом бакалавра. У 2009 році перейшов до іншого ВНЗ – Київський Національний університет будівництва та архітектури, де отримав диплом спеціаліста за напрямом «Інформаційні управляючі системи та технології». Упродовж 2014-2016 років здобував другу вищу освіту у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю фізичне виховання та спорт.
Коли ти потрапив у спорт? Який вид спорту був у Олега Глінського першим?
Ще у шкільні роки проводив багато часу на спортивних майданчиках, особливо подобалося виконувати різноманітні вправи на перекладині та гімнастичних брусах. З дитинства подобалися бойові мистецтва, але в селі дані напрямки не розвивалися. Вступивши до університету планував паралельно займатися єдиноборствами. Будучи студентом першого курсу, вперше почув про тайський бокс від іншого студента: «Я займався багатьма видами єдиноборств, але саме тайський бокс вважаю найефективнішим бойовим мистецтвом», – сказав він. Мене зацікавив даний вид єдиноборств і я почав шукати більше інформації, зв’язаної з цим бойовим мистецтвом. Тоді виявилося, що в нашому районі є декілька залів, де проводяться заняття з тайського боксу. Але потрапити відразу на тренування не вдалося, оскільки влаштувався на роботу і вільного часу взагалі не залишилося: зранку – навчання, ввечері – робота, а плани на тренування довелося трішки відкласти. Уже будучи студентом 4-го курсу, в університеті почалася практика. Практику я проходив у себе на роботі, тому з кінця 2008 року у мене з’явилося трішки вільного часу зранку і я вирішив присвятити його вивченню таїландського боксу Муей-Тай. Знайшов зал в одному районі з гуртожитком і записався на тренування. Але усі тренування в групі проходили у вечірній час, коли я повинен бути на роботі, тому почав тренуватися індивідуально з тренером, зранку тричі на тиждень.
Яких ти досяг успіхів у особистій спортивній кар’єрі?
Здобув спортивне звання Майстер спорту України з кікбоксингу ВАКО. Декілька разів був переможцем та призером чемпіонатів та кубків України з тайського боксу та кікбоксингу.
Коли ти відчув поклик до тренерської кар’єри?
Ще будучи діючим спортсменом, я декілька разів заміняв тренера на тренуваннях або ж проводив тренування під його керівництвом. Саме тоді я зрозумів, що мені подобається це робити, а ще побачив зі сторони ті помилки, яких я допускав, як спортсмен. Мабуть тоді я відчув той самий поклик, але не до тренерської кар’єри, а просто зрозумів, що тайський бокс – це те, чим я буду займатися в житті. У 2012 році хобі поступово почало переростати у професію і я почав тренувати групу спортсменів-початківців у тому ж самому залі в Києві, де тренувався сам…
Вже декілька років ти у Бердичеві є тренером у військово-патріотичному спортивному клубі «Козак». Розкажи про історію клубу і як ти туди потрапив?
У Бердичів я переїхав у 2014 році і з того часу я почав проводити тренування з Муей-Тай в середині серпня 2014 року на базі 30 гарнізонного будинку офіцерів, де ми тренуємося і до теперішнього часу. На весні 2015 року ми почали брати участь у змаганнях. Виступали здебільшого по кікбоксингу та фрі-файту. Так на одних із змагань з фрі-файту я познайомився з Олександром Савенком та Олександром Осадчим. Савенко на той час викладав боротьбу самбо у Житомирі. У тому ж 2015 році вони вирішили створити спортивний клуб у Бердичеві, щоб розвивати боротьбу самбо. Мене запросили як співзасновника даної організації. Тоді ж і вирішили, що наш спортивний клуб буде розвивати два напрямки – боротьбу самбо і таїландський бокс Муей-Тай. Так з’явився військово-патріотичний спортивний клуб «Козак».
Які нині основні види бойових мистецтв у ВПСК «Козак»? І скільки вихованців, а також де відбуваються заняття?
Як і з початку існування клубу «Козак», зараз у клубі розвивається 2 напрямки бойових мистецтв – боротьба самбо і таїландський бокс Муей-Тай. Заняття з тайського боксу проходять у будинку офіцерів (вул. Євгена Старікова, 17), де на даний момент працює два тренери та загалом тренується близько 60 спортсменів. Тренування з боротьби самбо проходять за адресою: вул. Максима Залізняка, 10.
Клуб «Козак» багато бере участь у змаганнях як в Україні, так і закордоном. Які найвизначніші перемоги клубу «Козак» на даний час?
Якщо говорити про моїх вихованців, то найвизначнішою вважаю перемогу на чемпіонаті світу 2018 року з Комбат Самозахист ІСО, що проходив у Римі (Італія). Саме там три наших спортсмени – Крістіна Півень, Анна Малевич та Олександр Харахондя завоювали по дві золотих медалі у розділах тайський бокс та К-1. Також наші спортсмени чотири роки поспіль ставали чемпіонами та призерами міжнародного турніру «Кубок Чорного моря», перемагали на чемпіонатах та кубках України з тайського боксу та комбат самозахист ІСО. Загалом за п’ять років існування клубу «Козак», 17 моїх спортсменів перемагали на чемпіонатах України, а деякі вихованці ставали чемпіонами України декілька років поспіль.
Яке, на твою думку, майбутнє у вихованці ВПСК «Козак»?
Заняття спортом загартовують характер, вчать дисципліні, самовіддачі, повазі до інших. Кожен, хто прийшов на тренування сьогодні – став кращим, ніж був учора. Впевнений, що мої вихованці зможуть досягнути успіхів в житті та будуть гарними громадянами своєї країни. Хтось підійме прапор України на міжнародних стартах, хтось стане в майбутньому хорошим тренером, а хтось досягне успіху в інших сферах життєдіяльності, адже вони звикли працювати над собою та постійно самовдосконалюватись.
