Війна з російськими окупантами забрала ще одне життя… 24 вересня Швайківська громада провела в останню путь мужнього захисника, вірного сина Батьківщини, жителя села Мирославка Олега Ласловича Прокопа.
Підтримати рідних та віддати останню шану загиблому зібрались жителі громади, бойові побратими, представники сільської ради. Зі словами співчуття до скорботної родини звернулися голова Швайківської громади Габріел Мкртчян, староста Мирославського старостинського округу Ірина Мельничук, отець Петро. Всі, як один розуміють, що жодні слова не втамують гіркий біль втрати, не допоможуть пережити важке горе, адже смерть рідної людини — біль, відчай та несприйняття…
Олег Ласлович Прокоп народився 13 липня 1971 року в селі Мирославка. У піврічному віці з батьками переїхав до Казахстану. У місті Теміртау закінчив школу. В 1989 отримав середню спеціальну освіту та здобув професію газоелектрозварювальника. Працював на металургійному заводі. З 1990 по 1992 проходив строкову службу. У 1997 році сім’я повернулася до Мирославки. Влаштувався на роботу на завод «Прогрес». Створив родину, але сімейне життя не склалося. Має сина.
«З початку повномасштабного вторгнення Олег Ласлович, маючи свідому громадянську позицію, кілька разів ходив до ТЦК та СП, але отримував відмови. У лютому 2024 чоловіка все-таки мобілізували. До останнього подиху він був вірний військовій присязі»,
— згадала Ірина Мельничук.
5 серпня 2024 під час виконання бойового завдання зв’язок з Олегом Прокопом було втрачено. Родина отримала сповіщення про визнання чоловіка безвісти зниклим. Але, на жаль, 19 вересня підтвердилось найгірше: сержант, кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти частини А7304 Олег Прокоп загинув. Останній бій воїн прийняв біля населеного пункту Вербове Запорізької області.
Герої не вмирають! Вони залишаються у наших серцях. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій. Слава Воїну-Захиснику та вічна пам’ять…
За інф. з сайту Швайківської громади