Ми всі знаємо, наскільки важко нашим солдатам боронити українські землі. Ми знаємо про дефіцит снарядів для артилерійських установок та всіх видів озброєння. Своїми силами українці стараються, якщо не замінити, то допомогти тримати воїнам оборону, купуючи дрони різних видів, кидаючи майже щодня хоч невеликі донати.
На жаль не всі політики, а тим паче мешканці іноземних країн, розуміють, наскільки важко дається захист української держави. Навіть не всі українці можуть повною мірою усвідомити весь жах війни. Але є на заході Європи і небайдужі люди, які вважають своєю місією висвітлювати правдиві події на території України. Один з таких людей — німець Till Mayer. Він є провідним німецьким журналістом, який має намір допомогти інформаційно у висвітленні питання артилерії, аби посприяти пришвидшенню західної допомоги українській армії.
Нещодавно Till Mayer працював в зоні відповідальності ОСУВ «Хортиця». Він провів деякі розмови з військовими, разом з тим і з воїнами 26-ї артилерійської бригади ім. Дашкевича.
У своїй статті «Bis zur latzten Granat» (укр. «До останньої гранати») журналіст поетапно розповідає про ситуацію на фронті, про те, наскільки українські солдати пристосувалися до жахливих умов, щоб виживати. Додає і свої враження про побачене: «Воронки від влучання снарядів тягнуться вицвілими українськими полями».
Till Mayer у статті розповідає про думку експертів, які кажуть, що Україні на сьогодні потрібно набагато більше боєприпасів, ніж загалом виробляють США та Європа, акцентує на важливості постачання зброї. Також сам журналіст вказує, що крім браку боєприпасів, війську також не вистачає солдатів.
Німецький журналіст переконаний, що путін виводить економіку росії на військові рейки. Каже, що є причини вважати, що війна в Україні може не закінчитися її землями. Поки Європа та США вагаються у якихось рішеннях чи ігнорують важливі питання, то путін вже звернув свою увагу на Молдову.
Будемо сподіватися, що Till Mayer не один у своїх переконаннях і європейці у більшості так само тверезо можуть оцінювати політичну ситуацію у світі. Але поки світ вагається, нам варто своє робити — самостійно допомагати українській армії, бердичівській бригаді зокрема.