Нещодавно у стінах Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права стараннями студентів, їхніх батьків та викладачів відбувся ярмарок, присвячений Дню захисників і захисниць України. Ціль цього благодійного заходу була вельми шляхетною — зібрати достатньо грошей на придбання дрона, щоб передати цей подарунок на потреби ЗСУ, а саме — нашого 139 батальйону ТРО, а також виділити певну суму на ремонт техніки для іншої бригади. Цей ярмарок висвітлювався на сайті нашого медіа та на офіційному сайті БФКПЕП.
Яким же було захоплення журналістки “РІО-Бердичів”, коли її запросили на вручення дрона військовослужбовцю, а виявилося, що дронів придбано п’ять! Звісно, я оцінила розмах ярмарку та старання усіх причетних до його проведення, проте аж ніяк не очікувала на подібний результат. Щиро кажучи, коли студенти (юридично — діти) просто беруть і роблять: готують, привозять, купують, допомагають війську, — це безцінно. Адже, на жаль, маємо багато дорослих людей у суспільстві, які окрім обтічних фраз та розлогих філософських роздумів ні на що не спроможні.
Урочистий захід у коледжі розпочався, як і годиться, мовчазною хвилиною вшанування пам’яти полеглих Воїнів Української держави. Усі присутні схилили голови у щирій скорботі. Директор коледжу, пан Іван Омелянович Демусь, не тільки подякував оборонцям нашої землі, а й згадав випускників коледжу, які пішли у військо: хто через роки після випуску, а хто одразу ж після вручення диплома, адже війна прийшла в дім до всіх і кожного водночас.
Зі сцени лунали слова вдячності на адресу звитяжних українських воїнів, з екрана біля сцени транслювали серед іншого і портрети загиблих випускників БФКПЕП. Неможливо було без сліз споглядати урочисту програму, яку підготували студенти за допомогою викладачів. І все це було створене не просто як черговий захід, а саме задля того, аби якомога точніше висловити вдячність всіх і кожного мужнім військовим. Адже серед публіки був присутнім також почесний гість — чинний військовослужбовець 139 батальйону ТРО, якому і вручили п’ять новеньких смертоносних “пташок”, а також намальовані плакати від студентів. До речі, цей загадковий військовий є ще й побратимом заступника пана Демуся, який наразі служить у війську.
Вже дуже скоро подарунки поїдуть на передову робити свою славну роботу — вершити долі. А усі ми тут, у тилу, далі працюватимемо на те, щоб наші звитяжні воїни завжди отримували все, що їм необхідно.
